-->

Iсторiя м/т i лiсового дива

На нашем литературном портале можно бесплатно читать книгу Iсторiя м/т i лiсового дива, Ое Кендзабуро-- . Жанр: Современная проза. Онлайн библиотека дает возможность прочитать весь текст и даже без регистрации и СМС подтверждения на нашем литературном портале bazaknig.info.
Iсторiя м/т i лiсового дива
Название: Iсторiя м/т i лiсового дива
Дата добавления: 16 январь 2020
Количество просмотров: 136
Читать онлайн

Iсторiя м/т i лiсового дива читать книгу онлайн

Iсторiя м/т i лiсового дива - читать бесплатно онлайн , автор Ое Кендзабуро
Від перекладача   До роману Кендзабуро Ое «Історія М/Т і лісового дива»   Твір художника — наче дзеркало: кожен бачить ретельно і дбайливо відполіровану майстром поверхню, шляхетну оздобу, але водночас і частку самого себе; глибинний же шар амальгами лишається прихованим від очей, а її рецепт — таємницею митця.   Ще більшою мірою це стосується сприйняття мистецького твору Сходу вихованцем західної цивілізації: культура Сходу, особливо Японії, — це культура тіні, мистецтво недомовленого, вміння рядком, порухом пензля, пелюсткою квітки навіяти незглибимі почуття. І хоч нам, європейцям, навряд чи осягнути ту безодню, вона непереборно вабить принаймні зазирнути в неї. Та ба — в мерехтінні тіней лише ввижається своє.   Чи ж це не ми брукували «дорогу мерців», якою вислано в засвіт кращих Будівничих? Хіба не наші Руйнівники пильнували ревно, аби бодай крихта правди про новий світ не промкнулася назовні, де віддавна краще за нас знали, як ми живемо? Чи не ми це через «великий переділ» досі ніяк не прогодуємо самі себе? А хто повигадував «державні мови», незрозумілі навіть найближчим сусідам? Чи не ми понівечили власні ліси так, що годі шукати притулку в них душам дітей «лісового дива»? І чи не траплялося нам виступати з іграшковою зброєю проти ворожої навали?..   Певен: будь-хто міг би знайти в романі Кендзабуро Ое чимало образів з історії власного народу. Під химерними видивами селища в лісовій долині, певно, приховується дещо загальне для всіх. Бо який народ не звідав зламів і застою, розквіту й гонінь, війни й відбудови, перетворення народного вождя на тирана?   Чому ж не кожен твір західного сучасника, брата по цивілізації, присвячений тим самим загальнолюдським темам, викликає в моїй душі таку співзвучність? Може, річ у тому, що за плечима японського художника — тисячолітня культура, яка вивчала людину в єднанні з природою, з іншими людьми, з суспільством, складеним із людей, плекала мистецтво жити в цій єдності? Європейська культура лише тепер сягає щабля, на якому відкидаються виховані християнством стереотипи: природа підпорядкована людині — вінцеві творіння; суспільство нічого не варте, бо «кесарю — кесареве», але справжні цінності — в бога. А може, на щастя тисячолітній досвід християнства й новітня цивілізація не викоренили в нашому народі залишків предковічної культури, що ріднила людину з довколишнім світом?   Авжеж, можна було б списувати цілі сторінки міркуваннями щодо тлумачення того чи іншого образу японського письменника, аналізуючи історію та культуру його народу. Та чи ж варто? Нехай сам читач послугується принципом «увей», недіяння чогось, що суперечить природному плинові подій, тобто уникає упередженості й не боїться хибного розуміння. Бо згадаймо іншого східного мудреця, Рабіндраната Таґора:   Як перед похибками двері ти замкнеш,   До тебе Істина ввійти не зможе теж.   1989

Внимание! Книга может содержать контент только для совершеннолетних. Для несовершеннолетних чтение данного контента СТРОГО ЗАПРЕЩЕНО! Если в книге присутствует наличие пропаганды ЛГБТ и другого, запрещенного контента - просьба написать на почту [email protected] для удаления материала

1 ... 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 ВПЕРЕД
Перейти на страницу:

Та коли я теж змогла почути, як бринить тут ця музика, й побачити чарівне

світло в найдальшому закутку лісу, то і я можу відкинути всяку тривогу.

— Я перша змогла подати «лісовому диву» знак, що чую його музику!

Яке це щастя! Як добре було б розповісти про це Хікарі-санові!

Але він, мабуть, відчував усе душею заздалегідь, якщо спромігся записати на

папері таку музику.

І чи не вперше в житті я відчула, що тепер мене вже ніщо не тривожить!»

27

Від часу моїх блукань у лісі, а може, і раніше, беручи до уваги мої глибокі

почуття до Руйнівника в ті дні і від часу, коли я почав слухати спершу бабусині

оповіді, а потім сільських стариків, усе моє життя проходить під знаком легенд і

історії селища в лісовій долині.

Але зміст, на якому коріниться їхній вплив, я збагнув, коли мені відкрили його

мій син із пошкодженим від народження мозком і моя перестаріла мати.

Цей зміст висвітлив, якою важливою часткою мого життя було те, що я день у

день слухав історію та легенди нашого лісового селища. А коли покинув долину і

мешкав деінде — продовжував переосмислювати їх у пам’яті.

Коли я дивлюся на карту власного життя, то виразно бачу, як сказав на

початку, що в найважливіших його відтинках викарбувано знак М/Т.

От і тепер ті, хто заново розкрив мені очі на такий важливий для мене зміст

оповідей лісової долини, — це знову М/Т, моя мати і мій син.

Побачити його допомогли мені розповідь матері про музику й світло «лісового

дива». Та ще написана сином музика під назвою «Ковасухіто».

Нині я часто сиджу в кабінеті, вслухаючись в цю музику, хоч при цьому майже

не чую реальних звуків: я не переписав касети, перш ніж відіслати її матері, не просив

пані Т. награти мені ще раз на роялі.

Просто вдивляюся в написані сином ноти, щоправда, не дуже на них

розуміючись.

Я, п’ятдесятирічний, умудрений досвідом Спритник, чекаю, поки переді мною

замерехтить світло, забринить ніжна музика «лісового дива».

І голос жінки-матріарха почне найважливішу для очищення моєї душі останню

розповідь…

Я чекаю на примовку:

«Розповідають люди от що. Правда це чи ні, не відомо, але, як ідеться про

давнину, то й вигадку треба слухати, наче правду. Гаразд?»

І я ладен відказати:

«Атож!»

1 ... 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 ВПЕРЕД
Перейти на страницу:
Комментариев (0)
название