Рент. Усна бiографiя Бастера Кейсi

Кожні кілька років він повертається, щоб стежити за своєю донькою, Естер, його майбутньою бабусею. І що на думку йому не спадає нічого кращого, то він зваблює її; зустрічаючись із нею потайки та даючи їй гроші, він ділиться з нею своїми мріями про подальшу династію, розповідає про те, як випадково полетів назад у часі. Про аварію.

Ехо Лоуренс: Повірила вона йому чи ні, зґвалтував він її чи ні, але в дівчини народилась дитина, яку вона назвала Айрін, а чоловік, що тепер називає себе Ґрін Тейлор Сіммз, знову зник на тринадцять років.

Джаррелл Мур: Якщо вірити словам того літнього пана, про якого йдеться, то представниця кожного покоління, кожна чергова тринадцятирічна незайманка прагла, просто палала бажанням долучитися до його проекту. До його експерименту.

Ехо Лоуренс: Сіммз твердить, що після кожної зустрічі сперми з яйцеклітиною почувався сильнішим. Він накопичував дедалі більше золота, збирав статок і ховав його для майбутнього себе.

Шот Даньюн: Повна хуйня, на голову не натягнеш.

Джаррелл Мур: М’яко кажучи, старече слабоумство.

Шот Даньюн: Кожний момент зачаття неслабко його впирав. Він весь заводився, всі його хромосоми, чи що там, мінялися в цю мить. Перегруповувалися. Оновлювалися та покращувалися. І як з кожною згубною звичкою, чувак не знав нічого кращого й робив це знову, знову й знову.

Він просто продовжував трахати минуле. Заповнювати майбутнє новим собою.

Честер Кейсі: Розказавши моєму хлопчику цю історію, старий псих попросив Бастера закатати рукави сорочки. Старий мудак тицяв пальцем у побляклі укуси, в татуювання, зроблені брудними зубами на долонях та руках Бастера, і казав: «Борсук… койот… гримуча змія». Кожен шрам угадував без помилок.

Ехо Лоуренс: Певно, Ґрін Тейлор Сіммз попросив Рента повернутися назад у часі, розбитися в аварії. Тепер люди живуть довше. Рент міг би повернутися на сотню років. Побачити більше поколінь себе. Рент міг завчити лотерейні номери та плани винаходів за чималий час і зібрати навіть більші статки.

Джаррелл Мур: А між тим грати тринадцятирічних дівчаток.

Шот Даньюн: І Сіммз пообіцяв, що Рент може якимсь чином жити вічно. Стати безсмертним.

Ехо Лоуренс: До того ж, може, щоб замести сліди, а може, через свою вроджену гібридну примаханість Сіммз прокрадався назад, щоб убивати тих міддлтонських дівчат уже в старості — за допомогою отруйних павуків, чумних бліх та бджіл-убивць…

Шот Даньюн: Рент каже цьому старому схибленому Сіммзу: «Завчити? Ви не уявляєте, що сказ робить із мізками…»

Ехо Лоуренс: І Ґрін Тейлор Сіммз каже: «Я знаю точно, на що саме ти здатний». Він каже Ренту: «Я — це ти».

Недді Нельсон (ζ руйнувальник): Ніхто не хоче заходити так далеко, але… чи не була Діва Марія дитям Господнім? І тоді, в біблійні часи, чи не було їй так само тринадцять років?

Шот Даньюн: Шістдесят років тому цей новий Рент Кейсі опиняється виштовхнутим у минуле й змушеним чекати теперішнього, роблячи деякі зміни. Підтримуючи багаття.

Недді Нельсон: До речі, а як щодо пришибленої старозаповітної фігні про двох Лотових дочок, які спершу обпоїли свого татка, а потім… «зберегли його сім’я»?

Честер Кейсі: Наскільки я розумію, вся ця дика історія пояснює, чому Бадді скерував свою машину вниз із моста. Усі мрії того схибленого старигана — передбачалося, що їх здійснить мій хлопчик. Але можу побитися об заклад, мій Бадді зробив не зовсім це.

36 — Погромник II

Тіна Щосьтам (ζ руйнувальниця): На нашому останньому з Ваксом побаченні, я маю на увазі, на нашому бісовому взагалі останньому побаченні ми двоє в Ніч Медового Місяця кружляли на гарячому, тобто, я маю на увазі, на краденому бісовому «Мазераті Ґран Спорт», і тут Вакс бачить цю навалу аварійних вогнів уздовж потяга за кілька ярдів від Вентворт-Авеню та кермує туди, щоб проїхати повз та накинути оком.

Усе, що залишилося, — це купа огорнутого димом заліза. Навіть середина колони палає, наче смолоскип, і пожежні відчайдушно б’ютьСя над тим, щоб затягти «щелепи життя» [75] на найбільший роздовбаний шматок, колишній «Лінкольн Таун-кар». Вздовж колії дим несе весільні стрічки та інший мотлох. Білий мереживний вельон, просотаний кров’ю. Бутоньєрка — червоний пуп’янок троянди.

Аллан Блейн (ζ пожежник): Уже в ту саму мить, коли я розтулив пельку, було зрозуміло, що я бовкнув якусь дурницю. Те, що я сказав дівчині. З цією роботою в найгірших аваріях у мене вмикається автопілот.

Випадок розгортався за сценарієм зіткнення двох машин. Авто номер один стоїть на залізничному переїзді та чекає, поки пройде товарняк. Згідно зі свідченнями очевидців, друге авто врізалося в перше й штовхнуло його в бік потяга, що проїздив повз. Друга машина, далі рухаючись просто вперед, так само зіткнулася з потягом. Обидва автомобілі в’їхали під колеса товарняка, де їх трощило й тягло ще десь чотириста футів.

Тіна Щосьтам: Я знаю всі причини, через які медики швидкої допомоги співпрацюють із передачею «Небозі в дорозі», тож коли Вакс зупиняється, щоб подивитись, я гукаю того хлопця, явно з бригади швидкого реагування. Я питаю в нього, що трапилося, і він каже, що я йому не повірю. Якась дівка все ще жива, там, у цьому всьому пеклі, весь її одяг згорів, але на ній самій ані подряпини. Похитуючи головою, хлопець зі «швидкої» каже: «Навіть нігтика не зламала».

Із польових нотаток Ґріна Тейлора Сіммза (ζ історика): Головним аргументом проти можливості подорожей у часі є те, що теоретики називають «дідусевим парадоксом». Ця теорія говорить, що в разі коли хтось мандрує назад у часі, він може вбити когось зі своїх пращурів, унеможливлюючи тим самим власне народження, — але, відповідно, він ніколи не житиме й не здійснить мандрівки в минуле, щоб скоїти вбивство.

У світі, де мільйони вірять у те, що їхнє божество зачало смертну дитину в череві незайманої жінки, просто шокує той брак уяви, який виявляє більшість людей.

Недді Нельсон (ζ руйнувальник):Ви хочете, щоб я ризикнув і розповів вам про «істориків»? Знаєте, що буває, коли хтось поширює такі чутки?

Що? Ви б не могли вигадати способу, який уб’є нас обох ще швидше?

Шот Даньюн (ζ руйнувальник):Крім «першопро-хідництва навпаки», інша нечестива мрія кожного руйнувальника — стати «істориком».

Із польових нотаток Ґріна Тейлора Сіммза:Одна з теорій переміщень у часі вирішує «дідусів парадокс» припущенням, що в ту мить, коли хтось змінює історію, ця зміна розщеплює суцільний потік реальності на дві паралельні гілки. Наприклад, після того як ви вбиваєте вашого пращура, реальність розщеплюється на два паралельних шляхи: на одному з них ви так само народжуєтесь, а ваш пращур не помирає, на іншому — пращур помирає, а вас ніколи не зачинають. Нову реальність, яка витворюється кожною поправкою, внесеною до минулого, теоретики називають «відгалуженням».

Недді Нельсон:Чому ви думаєте, що наймогутніші, найбагатші вилупки світу — це не «історики»? Невже ви справді думаєте, що вони хочуть, аби про це всі знали? Ці багатезні дупи? Чому ви не думаєте, що вони можуть фальшувати свою смерть кожні шістдесят років чи близько того, а тоді передавати всі свої гроші та власність своєму новому «я»?

Із польових нотаток Ґріна Тейлора Сіммза: У європейських та азійських духовних ученнях існує концепція, згідно з якою конкретну людину з грішним світом, в якому всі ми переживаємо фізичну реальність і час, пов’язує тільки її «я». Згідно з цією концепцією, просвітлені особи усвідомлюють це добровільне обмеження та прив’язаність до цього світу й можуть за власним бажанням звільняти свою свідомість і мандрувати в будь-яке місце чи історичний період. При всій повазі до містера Г. Ґ. Уеллса, машина часу людині не потрібна. Кожен може пересуватися по історії та простору, всього лише послабивши хватку, якою ми тримаємося за нинішню реальність, за допомогою медитацій та духовного розвитку.