Ендшпiль Адольфо або Троянда для Лiзи

у гаманці 250 рублів - не більше десяти доларів

здалося що дідуган чув як моя рука пробиралася в його сумку але насолоду від такої процедури він вирішив продати за непропиту чверть своєї пенсії - і коли він не озираючись ішов смішно бгаючи ноги я бачила на його спині втихомирене задоволення яке буває від ночі кохання або від усвідомлення того що всі твої знайомі ще живі

куплю на вкрадені гроші трактати листи і щоденники Фрідріха Дюррера адама і єву він намалював самим лише циркулем

я почуваюся чужо і неприродно ніби дивлюся людям у вікна пізнім вечором у них на столі п’ять виделок і велика тареля зі смаженою картоплею кішка біля пічки облизує сіре черево

сім’я зібрана вся і краще аби мене не помітили

часто мию руки

холєра що це за територія

сибірська аерокосмічна академія

сибірська губернія

сибірська древня платформа

сибірська платформа, карстово-спелеологічна країна

сибірська північна порода свиней м’ясо-сального напрямку

сибірська радянська енциклопедія

сибірське заслання В. І. Ульянова (Леніна)

сибірська технологічна академія

сибірська школа фізиків-магнітологів

«сибірські вісті»

«сибірський анархіст»

сибірський індустріальний банк

сибірський край

сибірський лісотехнічний інститут

сибірський науково-дослідний інститут гідротехніки та меліорації

сибірський наказ

«сибірський промисел»

сибірська соціал-демократична спілка

«сибірський хлібороб»

сибірський шовкопряд

сибірське генерал-губернаторство

сибірське УВС на транспорті

Сибірцев Г. П.

Сибірцев І. І. (Худоногов)…

і от нарешті - Сибір

(топонім) слово що означає частину території Росії від Уральських гір до Далекого Сходу однозначного трактування топоніма немає в історичних документах уперше згадується на поч. 18 ст. у «сокровенних сказаннях монголів» сказано що в рік зайця (1207) війська Чинґізхана підкорили всі місцеві народи в тому числі народ табір який проживав на північ від Алтаю і на захід від Ангари століттям пізніше ця назва згадувалась як ибір сибір тибір у Рашид-аддіна (1246- 1318)… в кінці 15 століття в результаті розпаду Золотої Орди на півдні Зах. Сибіру виникла татарська держава - Сибірське ханство - столицею якого в 16 столітті був Кишкак-Сибір місто розташовувалося недалеко від теперішнього Тобольська…

в легендах тобольських татар є згадки про народ сибір що займав територію по середній течії Іртиша… таким чином слово сибір спершу означало самоназву фіно-угорського племені яке мешкало на півдні Зах. Сибіру до приходу сюди татаро-монгольської орди… спроби виводити цю назву від монгольського «шибір» - болото і від російського «сивер» - північ малоймовірні

я бачила тебе дуже чітко - молодою з чорним волоссям і в барвистій сукенці - так чітко що навіть не встигла здивуватися лише чула як старі жінки кричали мені що он та чорнява жінка у квітчастій сукенці біжить за Вами молода панянко хіба Ви не бачите заждіть он вона щось Вам волає напевно аби Ви зачекали має повідомити справу дуже нагальну може що борони Боже дома приключилось в лікарню хто попав чи пса переїхало автом заждіть панянко ймовірно Вам дуже треба то знати - але я звичайно відразу не йму віри старим жінкам у мене дома нікого немає моя хата порожня знаєш така порожня як віко тільки твої скороминущі листівки з побажанням гарного нового року й одна твоя стара світлина і пса нема й авта яке могло б переїхати пса якого нема - нема і нема нічого такого що мені нагально треба знати тобто в реальному житті такого повно але чомусь тої миті здалося що такого нема і тому я вперто йшла не озираючись бо ти не те що бігати - не вмієш ходити швидким кроком не вмієш різко рухати членами тіла рухи твої плавні як рухи хворої риби слова твої навіть не звучать а бринять як колись бриніли підсніжники на пасовиську в моєї бабки і бабка казала що підсніжники - забриніли бринє бринять бринєт ой як забриніли - бабка любила це слово ніби щось у її житті так само бриніло але про це не вольно було говорити і вона говорила що бринять тільки підсніжники

тому коли одна із старих жіночок зі злістю підбігла до мене й шарпнула за рукав бо я якась глуха чи що - не розумію що он та чорнява жінка хоче щось мені важливе повідомити біжить за мною вже кілька хвилин а я як супостатка нє би зупинитися а йду ще швидше - тому тоді я все одно не могла озирнутися бо це означало

б зрадити тебе і догодити собі тобто почати жити заради себе а не заради свого кохання як то було досі і я вирвала свій рукав з тремтячих рук старої жіночки яка саме почала з гіркотою здогадуватися що я можливо направду глуха і нічого не чую від народження а вона стара дурепа марно так розізлилася ще й обізвала супостаткою хоч на супостата заслуговує лише її п’янюга-чоловік і вона це знала завжди і скільки разів помилялась і так їй і треба - от якби не обізвала супостаткою а просто крикнула: ти глуха чи що хіба не бачиш та чорнява жінка гукає тобі вслід уже кілька хвилин - якби так крикнула то молода панянка не виявилася б справді глухою ймовірно що саме вона стара дурепа зіпсувала невинній людині життя тепер я каліка назавше і заміж не вийду і запрошу в судовому порядку компенсацію за моральні збитки

я б навіть ударила настирливу жіночку бо вона чомусь знову вчепилася за мій рукав і почала просити не подавати в суд адже вона зовсім не умисне а тепер так заведено за всяку дрібницю подавати в суд хоча те що зробила вона звичайно не дрібниця але звідки вона набере тих грошей чоловік-п’яниця все з хати виносить залишились дві миски і чайник а вона буде за мною доглядати решту своїх нещасливих днів не так багато бачиш люба панянко зубів у роті вже нема…

…в мене вдома нікого нема тільки дві листівки й одна давня світлина випрошена за ніч кохання в чоловіка який тебе знав…

і я почала тікати бо здалося що ти справді біжиш ззаду і що от-от настигнеш мене як шуліка кроля що ти справді молода з довгим чорним волоссям і що ти мене кохаєш бо тепер ти молода - старша від мене всього на кілька років так для формальності і куди я біжу юний ненависнику куди я від тебе втечу серед цієї пустелі облич як я після всього спакую себе у валізу смиренності і мовчання і як пробачу собі сто тринадцять років самотності і твій похапний біг ззаду

ні я не можу тікати - завжди тікала від закоханих у себе очевидно через якісь приховані дитячі рани й образи

ну бачила як батьки кохаються - але повір матір не ненавиділа швидше батька що всім дав горіхів а мені не дав

ну не мала подруг лиш одну в шість років яка мене мацала за груди і хвалила що вони такі великі

ну бавилася зі своїм братом у лікаря ну і що - Великий Зигмунд обдурив нас із тобою спросоння йому наверзлася казна-яка нісенітниця а він бідака і сам у неї повірив коли кохався зі своєю донькою

я не хочу ніякого з тобою зближення ніякого фізичного контакту лиш аби сидіти на сходах мансарди і ковтати очима екзотичні пахощі твоєї китайської трави аби знати скільки разів на день ти вдихаєш і видихаєш повітря аби ти мене інколи впускала ближче ніж до кімнати аби ніхто нічого не знав і аби ми не знали і щоб ніхто не знав що ми не знаємо

і коли я обернулася (бо ж скільки можна тікати) то здалося що ззаду дійсно біжиш ти

рухи звичайно як у хворої риби і слова не звучать а радше ледь бринять

ти зупиняєшся так близько коло мене що я не встигаю визначити відстань між нашими очима і кажеш спокійно хоча бігла не менше кількох хвилин:

- скоро вечір пора обживати камеру Варваро

зникни маро

колись за висланими не треба було так пильно наглядати до сотні прикріплювали одного-двох наглядачів а на пилораму виганяли зовсім без нагляду бо КУДИ ВОНИ ЗВІДСИ ВТЕЧУТЬ навколо півтори тисячі квадратних кілометрів тайги

моя наглядачка не любить лише китайців - та й то з особистих причин вона заводить мене в цілком порожню камеру але я радію що в мене нічого нема - мало того