Подвiйний Леон. Isтоriя хвороби

Я, здасться, трохи задрімав. Слухавки все ще на мені, а от пляшка могла б уже бути гарячішою. Я піднімаюсь і йду набрати свіжої води. Схоже на те, що тарганята-курортники так і не рушилися зі своїх звичних місць. От кому добре в цьому санаторії без клепсидри.

Повернувшись, я знову дбайливо обгортаюся зусібіч і вдягаю плеєр. Містер Сульфазин поки що ніяк не виказує себе. Що ж, терпіння мені вистачить. От тільки чи вистачить сили.

А з ефіру й далі ллються потоки PULP FICTION'ських дотепів.

— Чувак, я вчора з INTERNET'y такий абсолютно дурний анекдот витягнув, але закодований так, що хакера довелося кликати.

— ?…

— Ну, розумієш, щоб феміністки до суду не подали. Там за таке можна й до тюряги загриміти.

— І що за анекдот?

— Та тупий. Ну, тіпа, питання: «Що робити чоловікові, коли жінка виходить з кухні й починає на нього кричати?» І відповідь: «Скоротити ланц».

— Дійсно тупо. От дурні американці — до чого країну довели. Давай ліпше наші, місцеві. В Штатах теж би за таке судили, напевне. Тіпа, стоїть негр під деревом, п'яний в дупу. Стоїть, хитається. Ну, мєнт до нього підвалює і питає: «Що, погано тобі?». А негр: «Ой, погано…» А мєнтяра своє: «І додому напевно хочеться?». «Ой, хочеться…» «Ну давай підсаджу.»

— Га-га-га. Тебе б за це в KU-KLUX-KLAN навіть без моєї рекомендації прийняли. А знаєш, як ґазда надумав свиню зарізати?

— Ну?

— Ну, попросив двох хлопів здорових з полонини, півлітру пообіцяв, закусь, діла. Ті прийшли з тесаками здоровими, він їх у стайню — і двері закрив, щоб льоха не втекла, значить. Чує, а звідти шум, галас, крики — свиня пищить, хлопи матюкаються аж стайня дрижить. Минає півгодини, година, а там все гак само. Нарешті двері відчиняються, виходять ті два хлопи, мокрі, захекані, в крові. Ну ґазда й питає в них: Зарізали?» А ті: «Та зарізати не зарізали, але скопали так, що за тиждень сама здохне».

— Н-да. Трудна справа. А я, знаєш, в PLAYBOY'i вичитав один непоганий. Ну там, про лицаря такий сюжет. Тіпа, йде він, іде, а тут на роздоріжжі камінь, і на ньому написано: «Направо підеш — згинеш, наліво підеш — багатий будеш». Ну, дєло ясне, пішов він наліво. Там знов роздоріжжя і знову камінь: «Направо підеш — загинеш, наліво підеш — славним станеш». Ну, чувак, понятно, знову вліво бере, а там по закону подлості ще одна каменюка хитра. Тіпа: «Направо підеш — шиздєц тобі, наліво — охуїєш». Ну лицар думав, думав, рішив, піду знов наліво, один хрін помирати, а так цікаво, що ж воно буде. Йшов, йшов, баче — на березі ріки семиголовий дракон воду п'є. Ну лицар, ясно, на нього скочив, почав голови рубати. Рубав-рубав, шість голів зрубав, стомився та й сів відпочити. А дракон, прикинь, останню голову так спокійно обертає і каже: «Ти лицарю що, охуїв? — я ж тільки прийшов води напитися».

— Ну, і шо тут смішного?

— Та нічого. Просто я цей анекдот по-польськи читав, а в них слово «охуїв» має зовсім іншу етимологію. Від назви жіночого, значить, органу походить, врубався в натурі?

— Зараз, зараз, треба подумати. А-а!!! Кльово! І як це звучить?

— Завтра скажу. Якщо сам не допреш. За десять баксів.

— Та пішов ти…

Ого, подумав я. «Етимологія»! Це ж які слова BEAR з BEER'om знають. Моя школа! Але видають себе з головою. Не вмієш рогулем прикинутись — не берися.

Тим часом підставні рогулі продовжували засмічувати ефір.

— А тепер на замовлення пацієнтів одного конфіденційно відомого лікувального закладу — кілька медичних історій:

Корочє, приходить негр до шпиталю й каже: «Пане доктур, посмотріть, щось мені тут на носі вискочило». Доктор так дивився і так, щось там приглядався, крізь збільшуване скло зиркав, а потім говорить негрові: «Роздягайтеся. Все, все скидайте. І білизну теж. Так. А тепер відійдіть до вікна. Та-а-ак. А тепер присядьте. До-ообре. А тепер станьте навкарачки. Ні-ні, не тут — он там в кутку. А тепер спробуйте он там, біля шафи…» Корочє, обповзав негр всі кутки і питає: «Пане доктур, це що в мене — так серйозно?» А доктор йому: «Та ні! Це зеленкою замазати. Просто я собі чорну тумбочку купив — не знаю, де поставити».

— Х-хе, ну ти таки расист канкрєтний. Давай, в натурі, чіста про медиків.

— Ну, давай. Приходить, тіпа, чувак до гінеколога й каже: «Лікарю, я хочу завагітніти». А той: «Та ти шо, довбанувся? Ти ж мужик, йома-йо, — яка вагітність може бути». А чувак вперся: «Розумієте, це моя заповітна мрія. Ще з дитинства. Мені без цього не жити. Прошу вас, зробіть щось. Гроші не мають значення. Я не трушуся над крейцаром». Ну, гінеколог бачить, що перед ним канкрєтний псіх і каже: «Знаєте, що, — ви йдіть до хірурга, може, він щось придумає, я тут безсилий», — ну, тіпа, спихнув козла іншому. Але минає який там час, іде цей лікар вулицею і зустрічає того мужика. З ота-а-аким пузом. Очі на лоб лізуть, він і питає:» Ну, як ви? Щось вдалося зробити?» «Ви ж бачите, — відповідає той. — Все нормально. Восьмий місяць уже. Скоро збираюся родити». І пішов собі. А гінеколог, тіпа, ніяк не в'їде, шо за розклади такі. Бігом до хірурга. «Так, каже, і так: бачив твого пацієнта прибацаного. Так він і справді вагітний. Уявляєш. Це ж революція в медицині! Так, між нами, скажи, як тобі вдалося, що ти йому зробив?..» А той повертається і так з нехіттю відповідає: «Що зробив, що зробив? — жопу йому зашив, от і всі діла!»

— Га-га-га. А знаєш, як завалює до проктолога мужик, і з порога: «Лікарю, допоможіть, геморой так замучив, ну так замучив, просто спасу нема». Лікар оглянув його й каже: «Це все дурниці. Я зараз випишу вам свічки спеціальні, і ми так активненько курс пройдемо — по три свічки на день, — і через тиждень будете, ніби на світ народились.» Прописав він йому, значить, свічки, а через пару днів чувак завалює по новій і каже: «Лікарю, зробіть щось. У мене вже сил немає. Щось ті свічки не допомагають. Я вже третю упаковку докінчую, в мене вже піна з рота йде, ну не можу я більше…» А лікар приторчав в натурі й ошелешено так питає: «Ви що — їх їсте?» А той подивився на нього і каже так саркастично: «Нє, я їх, знаєте, в задницю засовую».

— Ги-ги-и. Я ще один про гінеколога згадав. Як, тіпа, ранком консиліум лікарський, ну і главврач всім роздає завдання. Доходить до гінеколога, а той, виявляється, захворів — на больничному, тіпа. Ну, головний каже до пари дантистів: «Хтось із вас сьогодні піде в гінекологічний кабінет». А ті в один голос: «Та ми ж не від того діла, ми ж тільки по зубах, тіпа». «Нічого не знаю, — каже той, — під дверима черга — люди з номерками чекають. Коротше кажучи, робіть, що хочете, а хтось сьогодні повинен бути замість гінеколога». Ну, один пішов. Стоматолог, значить. Приходить перша пацієнтка, а він їй: «Та-ак, сідайте е-е… лягайте в крісло. Зручно вам? Отак — руки сюди, ноги сюди. Розтуліть губенята… Ну що ж. Один тампон сюди, другий туди…» Корочє, мудохався він з нею, мудохався, вкінці йде мити руки і не обертаючись так до неї: «А тепер сплюньте». Прикідуєш? — «Сплюньте!» Ги-ги-и.

— А це, тіпа, про твого гінеколога продовження. Тіпа, вийшов він на пенсію і вирішив підзаробляти в автомайстерні. Ну там спочатку курс навчання, а потім екзамен. Дали йому якусь там хєрню в моторі зремонтувати. Ну він там щось лазив, порпався, зробив, корочє. Екзаменатор подивився і каже: «Я в захваті! Це просто блискуче проведена операція. Тільки скажіть, як вам усе вдалося зробити крізь вихлопну трубу?!» Догнав? Як, каже, вам вдалося?…

— Догнав-догнав, не сци, не тупий. Іще один на цю ж тему. Ну, про медицину ващє. Гралися хлопчик з дівчинкою в лікарню. Їм там років по п'ять-шість від сили. Після цього мамаша малої прибігає до пацанового баті й піднімає дикий рейвах. «Ну чого ви так нервуєтеся?» — каже той. «Сексуальна цікавість у їхньому віці — справа цілком природна й допустима». «Яка там цікавість! — репетує мамаша. — Ліпше б він її трахнув, в натурі. А ваш байстрюк нашій донечці апендицит вирізав!!!»