Несподiвана вакансiя
Несподiвана вакансiя читать книгу онлайн
У Пеґфорді на сорок п’ятому році життя раптово помирає член місцевої ради Баррі Фербразер. Ця подія шокувала містян.
У провінційному англійському затишному містечку з брукованим майданом і стародавнім монастирем, здавалося б, панує ідилія, але всередині містечка, за цим привабливим фасадом, точиться справжня війна. Заможні воюють з убогими, підлітки — з батьками, жінки — зі своїми чоловіками, вчителі — з учнями…
Несподівана вакансія у пегфордській раді невдовзі має всі шанси спровокувати містечко на чи не найбільшу в його історії війну. Хто стане переможцем на виборах, де панують пристрасті, дворушність і несподівані викриття?
Це великий роман про маленьке містечко і перша книжка Джоан Ролінґ для дорослих. Захопливий твір, створений незрівнянним оповідачем.
Внимание! Книга может содержать контент только для совершеннолетних. Для несовершеннолетних чтение данного контента СТРОГО ЗАПРЕЩЕНО! Если в книге присутствует наличие пропаганды ЛГБТ и другого, запрещенного контента - просьба написать на почту [email protected] для удаления материала
— Я обіцяла, шо привезу йому медальку, — сказала Кристал.
— Так! — відказала Суквіндер, відчуваючи приплив упевненості і страху. — Ми зможемо.
— Так! — Кристал повернулася вперед і сховала брелок у ліфчик. — Вони нам не суперниці! — голосно крикнула вона, щоб її почула вся команда. — Лесб
ý
хи задрочені. Ми їх порвемо!Суквіндер пам’ятала стартовий постріл, підбадьорливі вигуки з натовпу і волання м’язів. Вона пам’ятала, як насолоджувалася злагодженим ритмом і абсолютною зосередженістю їхньої команди після бурхливих реготів. Вони перемогли завдяки Кристал. Кристал звела нанівець усю домашню перевагу їхніх суперниць. Як хотілося Суквіндер бути схожою на прикольну і жорстку Кристал, яку неможливо залякати, яка завжди готова до бою.
Вона попросила Террі Відон про дві речі, і Террі не заперечувала, адже вона погоджувалася завжди і з усіма. Медаль, здобута того дня, висіла зараз у Кристал на шиї. А друге прохання мало бути виконане наприкінці служби, і цього разу, оголошуючи пісню, голос вікарія звучав смиренно.
Родичі Террі Відон майже волочили її до виходу по блакитній килимовій доріжці, і всі, хто там був, відводили очі.
