Метелики на шпильках. Б'e восьма. Повнолiтнi дiти

профухс — молодший, нижчий "фухс"

пушка (пальців) — пучка

пфуй (нім.) — тьху; фу

рам'я — плече

рамена — плечі

рантух — тонка бавовняна тканина

реверенда — ряса, верхній довгий одяг у талію в духовенства

ревідувати — обшукувати, ревізувати

резиденція — тут: садиба священика

реченець — термін, строк

рихт [рехт] (нім.) — рація: мати рихт — мати рацію

ришкований — з рюшами

рогачка — шлагбаум

ролета — штора

ромен — ромашка

Роминія маре (рум.) — велика Румунія

рудера — старий, занедбаний будинок

рундук — ґанок

рутяна (рум.) — русинка (українка)

руханка — гімнастичні вправи; фізкультура

Сагара — Сахара

саля — зала

сапрісті (фр.) — чорт його бери; хай йому чорт (біс, дідько)

селединовий — блідо-зелений (салатовий)

сервус! (лат.) — привіт! вітаю!

сестрінок — небіж, син сестри

сильветка — силует; фігура; образ

синґалезка — представниця етносу, який становить основне населення Шрі-Ланки

сінник — матрац

сіпкий — рвучкий

скапаритися — занепасти; пропасти

скоботати — лоскотати

скорц — узорчаста вовняна тканина, яку вішають на стіну як килим

служба — прислуга

смар — мастило; олива; паста

смок (польськ.) — дракон

сніговці — ботики (утеплені)

совгани [совги] — ковзани

сокотитися — берегтися

сопівковий — вузький, як сопілка

сопух — сморід

сорокатий — строкатий

сп'юшок — сплюшок (пестл. від сплюх)

спацерувати — проходжуватися, гуляти

співкотіти — засоромитись

спочинь — вільно (військова команда)

ссавець — тут: присосок

станція — квартира з повним утриманням (харчуванням, пранням тощо)

стрий(ко) — брат батька, дядько

стріпіхатий — недбало причесаний, розкуйовджений

ступінь — тут: градус, підвищення в аудиторії

суб'єктка — продавщиця

сухітник — хворий на туберкульоз

сфінґований — вигаданий; підроблений; симульований

схлібляти (з польськ.) — догоджати, лестити

талаган — бур'ян

тамбуріно — тамбурин, музичний ударний інструмент

танечниця — танцівниця

тарочко — гра в карти

тихолази — пантофлі, капці

тінник — абажур

тран — риб'ячий (китовий, тюленевий) жир

трей чобань (рум.) — три чабани

трема — хвилювання; страх; тремтіння

тресура — дресирування

триба — триб, шестірня

трут — гніт або висушений гриб трутовик, який займається від іскри і використовується для розпалювання вогню

туш — душ

убікація (польськ.) — клозет, убиральня

убрання — костюм; одяг

усна яма (з польськ.) — ротова порожнина

фаґас (польськ.) — прихвостень, підлабузник

файф (англ.) — грати на сопілці, флейті

фальбанка — оборка (вузька), шлярка (на сукні, фартушку тощо)

фата морґана — фата моргана (італ. fata morgana — фея Моргана) — різновид міражу; перен. щось примарне, нереальне, оманливе

фатерко — батечко; від нім. Vater — батько

ферії — канікули

ферцірунґ (нім.) — прикраса; оздоблення; орнамент; декорація

філіжанка — горнятко, чашка

філістер — самовдоволена обмежена людина з міщанським світоглядом; обиватель

фіфак — пустий, легковажний хлопець або молодий чоловік

фіякр — фіакр, бричка; легка карета

фордансер — платний партнер для танців

фотель — м'яке крісло

фохи — капризи

фреквекція — відвідуваність

фулей — фуле, вовняна пальтова тканина з саржевим переплетенням і з трохи ворсистим лицевим боком

фуркало — дзиґа

футераль — футляр; чохол

футрина — одвірок, лутка

футро — хутро; шуба

фухс (нім.) — лис; перен. хитрун; пройдисвіт

хідник — доріжка

хусит — хасид

цваєр (нім.) — двійка (оцінка)

цваєрус — двійочник

центиметр — сантиметр

цера — шкіра (обличчя); колір (обличчя)

цинамон — кориця

цира — заштопане місце

цирувати — штопати

ціпендрак — курчатко

цюцюбабка — піжмурки

черчеташ (рум.) — розвідник; тут: член однойменної скаутської організації

шваґер — шурин

шквиря — снігова буря, хуртовина

шкіц — ескіз

шкоцький — шотландський

шлюс (нім.) — кінець; по всьому

шляк трафити (може) — прокльон-лайка німецького походження (через польське посередництво); пряме значення — "апоплексичний удар"

шляфрок — легкий домашній напівхалат

шмельц — непотріб, мотлох

шмінка — губна помада; грим

шміргефт (нім.) — чернетка; зошит для чорнових варіантів

шпанівка — від нім. spannen — натягати

штамбух (нім.) — книга для пам'ятних записів

штивний — твердий, негнучкий; перен. холодний, суворий, офіційний

штудерний — кмітливий, хитрий

шувар — аїр, лепеха, татарське зілля

шульамт (нім.) — відомство у справах школи

шулька — качан кукурудзи

щепа — прищеплене фруктове дерево (здебільшого молоде)

як стій — тієї ж миті, негайно

якби-м могла — якби я могла

янгол — ангел

ясмин — жасмин

Уклав Ярослав РАДЕВИЧ-ВИННИЦЬКИЙ

Коментар

Це видання присвячується сторіччю Ірини Вільде, яке Україна відзначатиме 2007 року. Книжка націлена на своєрідну „реконструкцію" спадщини письменниці, яка зазнала фатально потужного ідеологічно-цензурного тиску в радянську добу. Більшість творів Ірини Вільде, написаних після 1945 року, несуть у собі вимушені прорадянські ідеологічні штампи, підкреслену соціяльну тематику, важкі для авторки ідейні та естетичні самообмеження. Водночас і читачі, і літературознавці усвідомлюють, що проза письменниці стала свіжим подихом особливого ліризму та психологізму в історії української літератури XX ст., що без Ірини Вільде неможливо відчути всю повноту художніх настроїв і нюансів, якими оновлювалася стилістика українського Слова у напрямку до поетикальної точности і вишуканости. Дилему, коли творчість літераторки випадає з уваги читача (а відтак і укладачів університетських та шкільних програм історії української літератури) через певну дозу радянщини в ній, і об'єктивною повагою до її таланту, можна розв'язати в один спосіб: перевиданням усіх творів Ірини Вільде дорадянського періоду. Так ми повернемо видатній майстрині слова те місце в національній культурі, яке вона посіла в міжвоєнну добу — в час інтенсивного зростання естетичної вартости нашої літератури.