Негри, карти, аперитиви

Уже протягом чотирьох сеансів гри в трант-е-карант — він одержує 29, 30, 31, 32 очка — на користь своїх ставок в одному з рядів — чорному або червоному, проти 34, 35, 36, 37 програних очків протилежного ряду, на якому чомусь ввесь час волею тотемів опиняються нещасні ставки меланхолійного негра, його колег та індуса.

Проте індус у грі — зона майже невтральна.

Регулярно й спокійно, як факир, ставить по 5 марок на ряд, і не то виграє, не то програє, а здебільшого метикує залишатися в межах можливостей раз назавжди витягнутої з кишені стопки срібляних райхсмарок.

Індус мовчить і дивиться на пуп туза черви в пошуках нірвани.

Япанець, навпаки, щоразу, коли загрібає виграш, приспівує мовою своєї батьківщини:

Оні во кімеру йо: зян, кен, пон!

Сенака татаку йо: тон, тон, тон!

– Ставлю на червоний! Круп'є! — 200 марок!

Хару га кіта. Хару га кіта.

Доко ні, кіта.

Яма ні, кіта. Но ні, кіта. Сато ні, кіта.

— Кельнер! Ґебен зі мір айнен ґутн шнапс! А коли немає, — турецького молока!

Нана га саку. Нана га саку.

Доко ні, саку.

Яма ні, саку. Но ні, саку. Сато ні. саку.

— Забираю банк! Круп'є. – На чорному залишаю 500 марок!

Торі га наку. Торі га наку.

Доко де, наку.

Яма де, наку, Но де, наку. Сато де, наку.

— Стоп!..

— 31 чорний, плюс 31 червоний!

Холодним вигуком мулат стверджує перехід банку на користь круп'є.

Підводиться, спирається руками на борти льомберного столу й обводить поглядом компанію:

— Гру кінчаю!

Третя кімната повним складом залишає дрібні інтереси бакари, фаро та аперитивів і з очікуванням обертається навколо себе.

Вона досвідчено констатує, що мулат утворив потрібну атмосферу для погрому.

Меланхолійний негр справляє раз навіки встановлений ритуал:

— Моя так і знала! Моя говорила, що в них змова! Яких чортів моя сюди ходила?!!

Таємничий мулат мовчки обходить льомберний стіл, підходить до негра й робить несподіваний нокавт.

Негр точиться на долівку, заюшений кров'ю...

Я виходжу з третьої, з другої і з першої кімнати кафе на зимне повітря Фрідріх-Штрасе.

Тепер я знаю, що за моєю спиною нічого особливо романтичного й цікавого, окрім скандалу та грошей, не залишається.

Примітки

Текст «Негри, карти, аперитиви» є шостим твором у авторській збірці прози Олекси Влизька «Поїзди йдуть на Берлін», виданої 1930 року державним видавництвом «Література і мистецтво», Харків-Київ.

... метазоа бімана... гідатина сента. – Нагромадження в цьому абзаці «наукової» латинської термінології є насправді нісенітницею задля комічного ефекту, і не має відношення до справжньої науки.

І коли кожен п'яний негр з третьої кімнати піднімається побожно, слідом за нею, катастрофічними сходами на гору, до якоїсь негрськоі каплиці св. Ґраалю, то він, можливо, і наміру не має удавати з себе чорного Парсіфаля. – Ґрааль і Парсіфаль – образи зі західноєвропейського епосу про короля Артура і Лицарів Круглого Столу. Ґрааль – чудотворна чаша, пошуками якої займалися мандрівні лицарі. Парсіфаль – один з найвідоміших лицарів Круглого Столу. Тут мається на увазі, що відношення клієнта до повії не є лицарським.

Бахус (або Вакх) – бог виноробства та пиятики з давньогрецької міфології.