Мотря

троюдити — викликати чимось подразнення, запалення і т. ін.; ятрити

трутка — отрута

Тукальський (Нелюбович) Йосип (р. н. невід. — 1675) — український церковний діяч. Виступав проти союзу з Московією. Підтримував І. Ви-говського. Схилив Юрія Хмельницького підписати „Слободищенський трактат" 1660 р., за яким Україна розривала з Московією. Обраний київським митрополитом, але гетьман П. Тетеря ув'язнив його. Після звільнення був радником гетьмана Петра Дорошенка.

тшидзєсьцє (польськ.) — тридцять

тямити — пам'ятати, тримати в пам'яті

угло — ріг, кут (будинку, кімнати тощо)

уйняти — зменшити, зробити не таким помітним, відчутним; відняти, відібрати

умичник — викрадач; той, що „умкнув" когось умшляґ (ніж.) — компрес, обгортання; припарка

Фабій Максим Кунктатор (275–203 рр. до н. е.) — римський полководець, консул, диктатор. У 2-ій Пунічній війні застосував тактику поступового виснаження армії Ганнібала, ухиляючись від генеральної битви. Звідси його прізвисько Кунктатор — букв. забарник.

Фавн — у римській міфології бог полів, лісів, пасовищ, тварин. Існували уявлення як про одного, так і про множинність фавна.

файка — люлька

фалендишовий — з тонкого англійського або голандського сукна

фанда (циганська) — батіг; довгий одяг

фатиґувати — турбувати когось; причиняти комусь клопіт, труднощі тощо

фебра — лихоманка, гарячка

ферії — канікули

фехтунок — фехтування

Филимонович Методій (f1689 або 1690) — за промосковське наставлення висвячений у Москві (1661) на єпископа з призначенням бути місто-блюстителем київського митрополичого престола. Перебуваючи у Києві, не визнавав митрополита Йосипа Тукальського; 1667 перейшов в опозицію до Москви і підтримував гетьмана І. Брюховецького у його антимосковському повстанні, після чого 1668 був заточений в Уманський монастир, а потім у Новоспаський у Москві, де й помер.

Фідій (поч. 5 ст. — бл. 432–431 р. до н. е.) — давньогрецький скульптор, головний помічник Перікла в реконструкції Акрополя в Афінах. Творчість Фідія належить до вершин світового мистецтва.

форес — форейтор, верхівець, що сидить на передньому коні при запрязі цугом

фотель — крісло (м'яке)

фравцімер (ніж. Frauenzimmer) — жінки при дворі володаря або вельможі, згодом просто служанки, прислужниці та згірдливо, зневажливо про жінку загалом — баба

французька недуга — сифіліс, люес

фрасунок (польськ.) — занепокоєння, тривога, прикрість

фриґа (польськ.) — дзиґа

футро — хутро; шуба

хатня війна — громадянська війна

харциз — розбійник, грабіжник

хідник — доріжка; тротуар

хіраґричний біль — хірагра; ломота в руках

хіснувати(ся) — користати(ся)

хлоп — селянин; чоловік (здебільшого великий, міцний)

хованець — чорт (домашній), домовик

ходачкова шляхта — дрібномаєтне, небагате українське дворянство, яке, часто не маючи можливості утримувати бойового коня і збрую, ходило на війну пішо

цибух — цибук, чубук

циновий — олов'яний; цинковий

циркель (з ніж.) — циркуль

цо (польськ.) — що

черкаси — одна з історичних назв українців

черці — ченці, монахи

Четвертинський Гедеон (р. н. невід. — 1690) — київський митрополит. 1686 р. порвав зв'язки з константинопольським патріархом і визнав владу московського патріарха над українською православною Церквою.

чиколодок — кісточка пальця, пальцевий суглоб

чорна хвороба — епілепсія

Чуйкевич Семен Васильович — син Чуйкевича Василя Никифоровича, який за гетьмана Мазепи служив у Батурині канцеляристом, старшим канцеляристом, реєнтом генеральної канцелярії, а 1708 р. — генеральним суддею. Залишався з І. Мазепою аж до завершення битви під Полтавою. Був засланий до Сибіру, де постригся у ченці.

чутити — приводити до свідомості, до чуття

шабаш — шабас, суботнє свято, відпочинок у юдеїв

Шаммілярд — Шамільяр Мішель (1652–1721), генеральний контролер фінансів (1699–1708) і військовий міністр (1701–1709) Франції. Провадив жорстку політику, посилив репресії проти реформаторів (протестантів), придушив селянське повстання, збільшував податки для війни за іспанську спадщину.

шафовання (з польськ.) — розпорядження, завідування чим-небудь

шафот — ешафот

шацунок (польськ.) — пошанування, повага

шваґер — брат дружини

шванк (польськ.) — шкода, втрата; від нім. schwank — гнучкий, тонкий, невпевнений, хисткий

Шереметьєв Борис Петрович (1652–1719) — генерал-фельдмаршал Петра I

шинквас — прилавок (переважно у шинку)

штемпований — таврований

штуцер (ніж.) — франт, чепурун

шувар — аїр, лепеха, татарське зілля

шумка — пінка

юж (польськ.) — уже

Юрась — Хмельницький Юрій (бл. 1641 — 1685), син Богдана Хмельницького. Гетьман України (1657; 1659–1663) і Правобережжя (16771682; 1685). Московська влада примусила Ю. Хмельницького укласти „Переяславські статті", які обмежували суверенітет України. Уклав з Польщею Слободищенський трактат, який розривав союз із Московією. 1885 р. Туреччина призначила його гетьманом України, а через півроку за непослух туркам його страчено в Кам'янці-Подільському.

ягайлонська ідея — намір утримувати у складі Польщі Литву й Україну. Початок реалізації ідеї покладено Кревською унією 1385 р. й одруженням 1386 р. володаря Великого Князівства Литовського Ягайла з польською королевою Ядвігою.

ядите (старосл.) — їжте

як з Петрового дня — біда за бідою (як після Петрового дня — 12 липня - поступово наближається осінь і зима)

ятися — личити; годитися, випадати (про поведінку)

ять — назва літери *к у старослов'янській азбуці

Alma mater (латин.) — мати-годувальниця; так у середні віки студенти називали свій університет (давав „поживу для розуму"). Переносно — заклад, де хтось виховувався, навчався, набував фаху.

almae matris (латин.) — матері-годувальниці

aurea mediocritas (латин.) — золота середина

ausgezeichnet (ніж.) — відмінно

bellum omnium contra omnes (латин.) — війна всіх проти всіх

carpe diem (латин.) — лови день; насолоджуйся життям

Chodz pan tu, panie laskawy! (польськ.) — Іди сюди, ласкавий пане!

collegium medicum (латин.) — медична колегія

Cort simarub. dr. 3. Cascaril. dr. j. Tinct. opii serup (латин.) — Кори сімар. гр. 3. Настою гр. З опію в сиропі.

Dic, cur hic? (латин.) — Скажи, що тут?

Dixi (латин.) — Я сказав.

Do uslug waszej hercogskiej mosci (польськ.) — До послуг вашій герцогській милості.

eventus belli dubius est (латин.) — вислід (результат) війни сумнівний (непевний)

exempli gratia (латин.) — для прикладу, наприклад

Fecit, cui prodest (латин.) — Зробив (той), кому (на цьому) залежить (кому вигідно).

Finita la comedia (італ.) — букв. „виставу закінчено"; настав кінець

Gnдdiges Frдulein (ніж.) — вельмишановна панно

Gott set Dank (ніж.) — Дякувати Богові.

Homo homini lupus (est) (латин.) — Людина людині вовк.

Honores mutant mores (латин.) — Шана змінює звичаї.

Hic Rodus, hie salta! (латин.) — Тут Родос, тут і стрибай.

In vino veritas (латин.) — істина у вині.

Incidit in Scillam, qui vult vitare Charibdum (латин.) — Потрапляє у Сциллу, хто хоче уникнути Харібди. У давньогрецькій міфології це два страховиська, які мешкали на скелях біля протоки між Італією та Сицилією і знищували мореплавців.