Планета Х
Планета Х читать книгу онлайн
СЛОВО ВІД АВТОРА
Шановні і дорогі мої друзі! Книга - Планета ікс, яка лежить перед вами, це моя сьома книга поезії. Вона написана не лише для українців, а для всіх тих, хто любить Україну. Ні! Я не націоналіст, але свій народ люблю більше від іншого, бо це мій народ, який мене народив, який мені передав свою генетичну пам’ять, досягненнями якого я пишаюсь. І моя любов до народу, це як відзнака моєї вдячності. Бо, як говорив наш великий пророк Т.Г Шевченко: Нема на світі України, немає другого Дніпра . Але, це не значить, що я не шаную і не поважаю інші народи світу і їх культурне надбання тільки тому, що вони мають різні з моїм народом відтінки, інший мовний та релігійний бар’єр, бо, вважаю, що кожна нація і кожна людина має право на своє самовизначення, тобто на свою власну думку, якою б вона не була, якщо вона не принижує гідності людей іншої національності та іншого віросповідання, хоч я за єдину віру у всьому світі, так як єдина віра, це єдиний Бог-Творець, який об’єднує всі народи світу. А то, як подивитися зі сторони, то ніби Богів було багато і що не знаєш, якому Богу молитися і коли відзначати дату його народження, так як євреї, католики і християни справляють Пасху в різний час, що в якійсь мірі налаштовує віруючих задуматись над тим, чи таке може бути насправді, адже Творець Світу був один і в той же час його день народження всі релігії відзначають в різний час? Але це інша тема про яку ми поговоримо в інший час. А тепер про книгу.
Все, що я написав в даній книзі, я адресую тобі, мій народе, хоч і не упевнений, що все написане сприйметься однозначно, так як у багатих одна думка, а в бідних інша. І це цілком закономірно, як і судження про християнство, або якусь іншу релігію, скажемо, мусульманство. Отож і судження про мою творчість буде неоднозначним. До цього потрібно бути підготовленим, а оскільки я людина похилого віку, то часу для викладання своїх думок-переконань залишається обмаль, тому приходиться дещо поспішати, щоб встигнуть викласти свої думки на тому рівні, на якому вони визріли і закарбувались в моєму розумі. Тому вирішив друкувати все, що я думаю, так, як я це розумію, а вам надаю право судити про мої думки з позиції свого бачення.
Внимание! Книга может содержать контент только для совершеннолетних. Для несовершеннолетних чтение данного контента СТРОГО ЗАПРЕЩЕНО! Если в книге присутствует наличие пропаганды ЛГБТ и другого, запрещенного контента - просьба написать на почту [email protected] для удаления материала
Які хотять вас облапошить?
А де ж ті принципи святі,
Які у Біблії, о, Боже,
А може й Біблія з брехні?
Хто розібратись в тім поможе?
Куди не глянеш, не підеш –
То ладні з тебе здерти й шкіру?
Ну як цю погань обійдеш,
Щоб не вліпить в ту пику сіру?
8.10.2013 р.
ЩОБ БУТИ ЩАСЛИВИМ
Ну ж і очі, ну й сліпучі!
Глянеш – хочеться співать,
А десь поруч стогнуть кручі,
Ніби хочуть щось сказать.
Ну ж і очі, ніби зорі
Так і сяють вдалині,
Ніби крейсери на морі
Що несуть свої вогні.
Бо як гляну в твої очі –
Нападає ураган,
І таке він витворяє,
Ніби в бурю – океан.
О, моє ти чудо-диво,
О, моя земна краса!
Хто ж не схоче буть щасливим,
Як в ті гляне – небеса?
16.7.1979 р.
КОЛИ ПРИХОДИТЬ ЛІТО
Задививсь в твої я очі,
О, моя ти западня!
Якби знала ти, дівчино,
Як же жду тебе щодня.
Стільки ніжної спокуси
Ти жбурляєш кожен раз,
Варт твої побачить квіти
Що у тебе напоказ.
Над Дніпром дрімають зорі
І розгулюють світи,
А думок, як риби в морі
Варт до тебе підійти.
Ще і досі я не знаю,
Що мені, скажи, робить?
А над полем вітер віє,
Й десь верба в гаю тремтить.
Я не знаю, моя люба,
Що мені, скажи, робить?
Боже мій! Якби ти знала,
Як же хочеться любить!
7.7.1979 р.
ЯКБИ НЕ ДУРНІ
Щоб кожний з нас розумним став,
То хто б євреїв годував?
Отож хваліть, браткі, Богів,
Що в світі стільки «дураків».
19.10.2013 р.
ЩОБ ДОВГО ЖИТИ
Жид же спать тоді не буде –
Як когось він не обдурить.
Тож, як хочеш довго жити? –
То не смій людей дурити.
19.10.2013 р.
ХТО СКАЗАВ?
Хто сказав, що старі люди,
Не хочуть, мов, любить?
То брехня, не вірте тому,
Всі на світі хочуть жить.
Хочеш бачить завірюху,
Дай ти діду – молодуху,
І той оком не моргне,
Як відразу оживе.
14.10.2013 р.
НАЙКРАЩЕ ДІЛО
Як би я забравсь в те тіло,
Що трояндами цвіте,
Яке любить гарне діло,
Та, проте, не всім дає.
28.10.2013 р.
КРИК ІДІОТА
Ви чули крики ідіота?
Отак кума кричить Федота,
Як якась худа істота,
Візьме штурмом її дота.
12.10.2013 р.
НАМ БОГ ДАВ
Нам Бог дав і ми даємо,–
Катерина Грицю каже,
А кому? – Грицько питає?
Це уже – як карта ляже.
19.10.2013 р.
БЕРЕЖІТЬСЯ, ДІВЧАТА
Надивився на дівчат,
І пішов любов шукать.
Бережіться ж ви, дівчата,
Якщо є з вас непочата!
16.10.2013 р.
НЕ ПОСПІШАЙТЕ В ПІДЗЕМЕЛЛЯ
Не поспішайте в підземелля,
Ще встигнете всі там побувать,
І ті, які ще хочуть жити,
І ті, кому на все – начхать.
12.10.2013 р.
ЯКБИ ЦІНУ ТИ ЩАСТЮ ЗНАЛА
Якби ціну ти щастю знала,
То ноги б всім не розставляла.
28.10.2013 р.
Я ВЖЕ СТАРИЙ
Я вже старий і вже не дужий,
Та знаю, що якщо помру,
То краще нам усім не стане,
То ж й помирати не спішу.
12.10.2013 р.
ЯКЩО ГРИМИТЬ ГРІМ
Якщо в душі гримить ще грім,
То, значить, ти ще треба – всім.
11.10.2013 р.
ДЕ ЧИЯ?
Я і мій дружок Гаврило
Сидимо в гаю.
Я пасу його дружину
Ну, а він – мою.
Так й живемо – він і я,
Що й не знаєм, де чия?
17.10.2013 р.
ГРИЦЬ І НАТКА
Подивився Гриць на Натку,
І повів її в палатку.
16.7.2013 р.
ЩОБ БУЛО НЕБО ЗОРЯНЕ
Колись я знав одну зорю,
Але часи мінялися,
І нові зорі з кожним днем
На небі появлялися.
А зараз, як підніму зір
І гляну я на небо,
То зорі світять тут і там –
Де треба і не треба.
І от, як туга на душі,
Або журба мене з’їдає –
Дивлюсь на зорі я оті,
І з ними розмовляю.
Отож, як хочете всі ви
Щоб небо було зоряне,
То менше ви ночами спіть,
Навіть й тоді – як зморені.
4.2.1979 р.
ОБЕРІГ
Мати сиділа з дітками щоночі
І їм пісні співала на печі,
І щоб у них світились щастям очі,
Також читала з Біблії вірші.
А щоб дітей не обминала вдача
Як залишали батьківський поріг,
Мати дала їм Біблію і чачу,
І кожному з квасолею пиріг.
Бо в нім знаходивсь дух козацький,
І він давався, як достатку ріг,
Щоб у дітей була весела вдача,
І їх беріг той отчий оберіг.
5.3.1979 р.
ОЙ, ВИ БАБИ!
Ой, ви баби, ой, ви баби,
Що сталося з вами?
Тільки й знаєте ганятись,
Як пси за – зайцями.
30.9.2013 р.
ПОЕЗІЯ ПОВИННА ПРАЦЮВАТИ
Поезія повинна працювати,
Ну, скажемо, як в банку гроші,
А не під юбку заглядати,
Як це робити люблять Гоші.
Гроші нам всім дають проценти,
А гарні вірші – девіденти,
Гроші збагачують людей,
А вірші – розумом ідей,
Але тоді як ці ідеї
Не помінять на привілеї.
Вірші повинні хвилювати –
Любить і, навіть, убивати.
Але, як вірш вас не хвилює,
Не прикрашає вам життя,
Таку поезію закиньте,
Як рваний м’ячик – на сміття.
6.4.2003 р.
СОНЯЧНІ ЗАЙЧИКИ
Іду і ловлю в полі зайчики,
Що світять з очей, як з роси,
Й цілую дівчині тій пальчики:
В якої в горошок труси.
14.2.1977 р.
НАВІТЬ, ЯКЩО ТИ ЮЛІЙ ГАЙ
Будь ти хоч тричі Юлій Гай,
Але вину в собі шукай.
1.10.2013 р.
МОЇ ВІРШІ
Гарні вірші – вони як рози,
Якщо закладений в них розум.
10.10.2013 р.
ПАНСЬКА РОБОТА
Так як стала Дуня пані –
Вся робота на дивані.
5.11.2013 р.
БЛОНДИНКИ І ДУБИНКИ
І чорняві, і блондинки
В нас дівчата, як – картинки,
Але хочуть всі царя,
Щоб їм був за жеребця,
Президент в нас, як артист,
Ну, скажіть, не аферист!?
Україна вся гримить,
Він – у Вовочки сидить.
Випив чарочку воскресну
І чкурнув у піднебесну,
Мов для Галок і Маринок –
Не хватає всім дубинок.
Ну, а ви, мої лакеї, –
Хочете мать привілеї?
То без діла не сидіть,
А мене назад не ждіть.
Всі працюють люди в світі –
Щоб цвіли веселі квіти,
Тільки наша горе-влада –
На кабмін й Верховну Раду.
От тобі і регіони,
Що тепер уже й казать!
Всі себе вже так «засрали»,
Що й штанці не можуть знять,
5.11.2013 р.
Я РАДИЙ, ЩО І ЩЕ ЖИВУ
Я радий, що і ще живу
Й тобою можу любуватись,
І цілувать твою красу
Яку тобі дав батько й мати.
Й нею по-справжньому пишаюсь,
І радий, що ти в мене є,
