Байки й прибаютки

"Чого ти, Левку, все веселий та шутливий?" -

Мене приятель раз спитав;

А я йому сказав:

"Такий я зроду вдавсь і від того щасливий".

БАГАТИЙ

Колись злидар Максим поліном дров

нуждавсь,

Тепер Максим багат, надувсь і запишавсь.

Сірко кудлатий -

Тепло;

Мужик багатий -

Добре.

СМЕРТЬ

Раз старець ніс дрова і смерті забажав,

А Смерть як тут була:

"Ось я! Чого мене ти прикликав?"

"Та щоб дрівця додому донесла!"

Як Смерть далеко,

О Смерті думать легко,

А стане за плечима, -

У всіх нас страх з великими очима.

СКУПИЙ

Скупий хатиночку завів,

Та грошей пожалів,

Поставить печі не схотів.

Зима! - хазяїн одубів,

Бо капшучок з грішми Скупого не зогрів.

А в мене мисль така:

Здоров'я нам миліше капшука.

Я чув, співають пісню люди:

"Після коня кінь другий буде,

Мене ж молодого другого не буде..."

КОСОВИЦЯ

"Куди, Литвине, йдеш?" - "Косить!"

"А нащо ж дві коси" - "Одна як заболить,

Щоб чим було перемінить!"

"Відкіль, Литвине, йдеш?" - "Косив -

У поле чорт носив!"

Так часто: як на слові - скоре,

А в ділі - горе.

НИЧИПІР

Ничипір десь книжок багато начитав,

З великого ума угору ніс задрав;

Під ног не дививсь, спіткнувсь - у рів упав.

Хто звізд із неба не здіймає,

У рів не часто попадає.

КІНЕЦЬ

Хоми, Ничипори, Івани й їх жінки!

Куми, і родичи, і пасинки, й синки!

За сі байки,

Будь ласкаві, мене не лайте,

Не гримайте, а вибачайте

І словом злим не поминайте!..

"Дивись - не гримайте!" - Громада вся скрегоче

(А гірше - бесіда жіноча). -

"Усіх нас висміяв, ще й вивернуться хоче!"

-Не хочте? - Мирова! - у руки вам корець

І цим байкам кінець!