Зайва ланка
На нашем литературном портале можно бесплатно читать книгу Зайва ланка, Михановский Владимир Наумович- . Жанр: Научная фантастика. Онлайн библиотека дает возможность прочитать весь текст и даже без регистрации и СМС подтверждения на нашем литературном портале bazaknig.info.
Название: Зайва ланка
Год: 1967
Дата добавления: 15 январь 2020
Количество просмотров: 102
Зайва ланка читать книгу онлайн
Зайва ланка - читать бесплатно онлайн , автор Михановский Владимир Наумович
Оранжева планета… Все тут вражає своєю незвичайністю. Гори й улоговини пересуваються. Високі скелі зростаються за кілька хвилин. Все прогинається, змінює свою форму, потім знову випрямляється… Великі дива уздріли земляни на цій далекій планеті!
Про захоплюючі пригоди космонавтів майбутнього, про дивовижні відкриття, винаходи, боротьбу думок і боротьбу світів – приреченого на загибель капіталістичного і нового, який утверджується, соціалістичного – розповідається в цих оповіданнях.
Внимание! Книга может содержать контент только для совершеннолетних. Для несовершеннолетних чтение данного контента СТРОГО ЗАПРЕЩЕНО! Если в книге присутствует наличие пропаганды ЛГБТ и другого, запрещенного контента - просьба написать на почту [email protected] для удаления материала
Перейти на страницу:
перон і вскочив у вагон. Поїзд гойднуло, а потім він із свистом угвинтився в тунель…
У холі кіберготелю Маккензі зустрів портьє. Вручаючи від кімнати ключі, портьє необачно наступив інженерові на ногу, стандартно усміхнувся й попросив пробачення.
На чотирнадцятому поверсі, в номері, Маккензі спіткала нова неприємність. Номер, уперше за три роки, не було прибрано. З крана не текла вода.
– Де Мері? – запитав інженер по відеофону в чергового робота.
– Не хвилюйтесь, шановний, – пролунало у відповідь. – В Мері, мабуть, вийшов з ладу фотоелемент, і вона покусала трьох пожильців з вашого поверху.
– А де вона зараз? – лячно запитав інженер, мимохіть озираючись.
– Не хвилюйтеся, шановний. Мері відвезли до кібермайстерні.
– Але ж у мене не прибрано!
– Не хвилюйтеся, шановний.
– Вода не йде із крана…
– Не хвилюйтеся, шановний.
– Та мені треба вмитися!
– Не хвил…
Маккензі люто натиснув вимикача. Голос обірвався, й екран погас.
«Господи, хоч би одне людське слово почути», – з тугою, що раптом обійняла його, подумав інженер і тяжко зітхнув
У холі кіберготелю Маккензі зустрів портьє. Вручаючи від кімнати ключі, портьє необачно наступив інженерові на ногу, стандартно усміхнувся й попросив пробачення.
На чотирнадцятому поверсі, в номері, Маккензі спіткала нова неприємність. Номер, уперше за три роки, не було прибрано. З крана не текла вода.
– Де Мері? – запитав інженер по відеофону в чергового робота.
– Не хвилюйтесь, шановний, – пролунало у відповідь. – В Мері, мабуть, вийшов з ладу фотоелемент, і вона покусала трьох пожильців з вашого поверху.
– А де вона зараз? – лячно запитав інженер, мимохіть озираючись.
– Не хвилюйтеся, шановний. Мері відвезли до кібермайстерні.
– Але ж у мене не прибрано!
– Не хвилюйтеся, шановний.
– Вода не йде із крана…
– Не хвилюйтеся, шановний.
– Та мені треба вмитися!
– Не хвил…
Маккензі люто натиснув вимикача. Голос обірвався, й екран погас.
«Господи, хоч би одне людське слово почути», – з тугою, що раптом обійняла його, подумав інженер і тяжко зітхнув
Перейти на страницу:
