Тiнь попередника
Тiнь попередника читать книгу онлайн
Провести читача по межі — улюблений прийом майстра Володимира Єшкілєва. Саме на межі між наукою і фантастикою тримає своїх прихильників автор. Здається, один непевний крок — і ти потрапиш в тенета суцільної науки. Але — ні, письменник тебе не пускає, захоплюючи, заворожуючи фантастичністю сюжету, в якому є все, на всі смаки, на всі бажання автора і його читача.
Роман «Тінь попередника» В.Єшкілєва — перший з трилогії «Фаренго», що виходить в серії інтелектуальних романів «Червоне та чорне», є прикладом абсолютної позажанрової інтеграції почуттів, відчуттів і вчинків. Бо що є реальністю, а що фантастикою — на це навряд чи хтось зможе відповісти.
Внимание! Книга может содержать контент только для совершеннолетних. Для несовершеннолетних чтение данного контента СТРОГО ЗАПРЕЩЕНО! Если в книге присутствует наличие пропаганды ЛГБТ и другого, запрещенного контента - просьба написать на почту [email protected] для удаления материала
У 294 році на Альфі Альфі спалахнуло нове повстання. Альфійці відмовилися ділитися ресурсами для «політики Вирівнювання», платити податки і проголосили альтернативним імператором прямого нащадка Сіорана Першого, також з іменем Сіоран. Їх підтримали колоністи Арпікрана, Аврелії і Марсу. З великими труднощами Еарлан II повернув собі владу над Імперією, але був змушений надати і Землі, й Альфі Альфі якнайширші права самоврядування. Столичною планетою стала Аврелія. Фінансування урядових програм у межах «політики Вирівнювання» було поступово згорнуте. Задіяні в цих програмах спеціалісти втратили роботу і поповнили лави бунтівних люмпенів. На Землі знову зібрали всепланетний Конґрес, який висловив імператорові недовіру і заборонив землянам приймати імперське громадянство (306 рік). Після такого публічного акту непокори Знаючі підштовхнули Еарлана II до спроби реставрації абсолютної влади. Імператор з державного кризового фонду профінансував будівництво на верфях Піфії гігантських кораблів-знищувачів, за допомогою яких планував відновити контроль центрального уряду над фрондуючими світами. У розпалі грандіозних приготувань до Війни за Реставрацію імператор загинув. Його вбили змовники з числа найбільш наближених адміралів. Після смерті Еарлана II розпочалася Друга Смута (312–356), яка привела Стару Імперію до остаточної загибелі (див. Додаток 4).
Вона розпалася на декілька ворогуючих між собою транссвітових держав. Деякі з них, такі, як Федерація Ноли, демонстрували позитивну динаміку в економічному і технічному розвитку, але більшість світів опинилась в ізоляції, хаосі та злиднях. На політичну арену несподівано вийшли лідери клонів (здебільшого релігійні пророки), які до того часу не виявляли суспільної активності. Історики вважають, що клонів спровокували до заколотів прибічники реставрації Імперії, які таким чином намагались змусити Периферію до покори. Клони за кілька років стали небезпечною силою. Повсталі клони спустошили кілька колоній, частина малих світів опинилася на межі вимирання. Тоді ж смертельний ксеновірус знищив майже половину марсіан і чверть населення Землі. Після епідемії виявилося, що значна частина землян уражена вторинними патологіями і безпліддям. Екологічна ситуація на Землі різко погіршилася. В земних мегаполісах розпочалися довготривалі заворушення, частина великих міст потрапила під владу вуличних банд і кланів наркоторговців. Епоха хаосу й насилля тривала більш як три десятиліття і призвела до катастрофічного падіння рівня життя. Після Другої Смути вплив земних політиків на справи Імперії практично зійшов на нуль.
Коли у 357 році ціною величезних зусиль і жертв імператор Сіоран VI Тізе і канцлер Іріте Ойзеле відновили формальну цілісність галактичної мегадержави, процеси соціальної деґрадації вже стали невідворотними. Їх можна було лише уповільнити. Багатомільйонні армії виробничих клонів постійно погрожували повстаннями, чисельність населення Імперії скоротилася, аристократія остаточно замкнулась у своїх вузькокланових інтересах. Так і не вдалося відбудувати в колишній величі старі земні мегаполіси і колись багатолюдні місячні міста. Там, де колись вирувало життя, тепер височіли покинуті хмарочоси-примари і множилися гігантські пацюки-мутанти. Локальні епідемії та політична нестабільність змусили частину землян переселитись у більш захищені й комфортні орбітальні поселення.
Династія Ойзеле намагалася знайти вихід із ситуації, що склалася. Ойзеле зробили ставку на компромісну політику, мобільні поліцейські сили та економічну могутність транссвітових корпорацій. Преподобні сестри були остаточно відсторонені від політичної влади. Здавалося, Нова Імперія увійшла в період відносної стабільності. Проте ця стабільність виявилася ілюзорною. Несподівана Війна з ящерами (394) продемонструвала безпорадність військово-політичної верхівки, яка фактично програла всі битви мілітарним силам ґ'ормітів. Знову зміцніли сепаратисти, економіки розвинутих світів прагнули до створення замкнутих ринків і циклів господарювання. Послаблення генетичного контролю призвело до потужного спалаху спадкових патологій, розповсюдження безпліддя і психопатії. Криза стрімко розвивалася і в 416 році ЕВ призвела до зміщення з трону представників Дому Ойзеле.
Додаток 2
вищі офіцерські звання
• Великий адмірал Флоту (Ґрос-адмірал)
• Адмірал-командор
• Адмірал
• Віце-адмірал
• Контр-адмірал
старші офіцерські звання
• Капітан-командор
• Капітан І-го раніу
• Капітан ІІ-го рангу
• Капітан ІІІ-го рангу
• Капітан-лейтенант
молодші офіцерські звання
• Прем'єр-лейтенант
• Лейтенант (флайт-лейтенант)
• Фреґат-лейтенант
• Корвет-лейтенант (секунд-лейтенант)
унтер-офіцерські звання
• Майстер-скуадрон-інструктор
• Скуадрон-інструктор
• Скуадрон-асистент
матроські звання
• Майстер-марінер
• Флаг-марінер
• Марінер
Додаток З
Військові кораблі першої лінії (надважкі ударні і важкі ударні)
• лінкор 1-го класу — L
• лінкор ІІ-го класу — LC, LO
• гіперкрейсер І-го класу — А
• гіперкрейсер ІІ-го класу — В
• ударний рейдер (крейсер) — С
• безпілотний крейсер — К, КХ
Військові кораблі другої лінії (середні і малі ударні)
• рейдер (легкий крейсер) — АА, АЕ
• військово-дослідницький рейдер — AR
• фреґат — Е
• малий розвідувальний рейдер (корвет) — F, FR
• безпілотний рейдер — KS, KF
• безпілотний фреґат — КЕ
Військові кораблі допоміжних класів
• надважкий військовий танкер-заправник (НВТЗ) — DTT
• важкий військовий танкер-заправник — DT
• військовий танкер-заправник — DD
• великий військово-транспортний корабель (ВВТК) — DA
• військово-транспортний корабель — D
• малий військово-транспортний корабель — DF
• військовий корабель-лабораторія (ВКЛ) — S, PS
• військовий ремонтний корабель-док (ВРКД) — V
• військовий корабель зв'язку і підтримки (ВКЗП) — N, NF
Цивільні кораблі
• лайнери прем'єр-класу — М
• лайнери І-го класу — МА
• лайнери ІІ-го класу — MB
• лайнери туристичного класу — МТ
• великі науково-дослідницькі кораблі — R
• малі науково-дослідницькі кораблі — G
• безпілотні дослідницькі кораблі — NK, UK, GK
• надважкі танкери — ТТ
• важкі танкери — Т
• танкери — TF
• допоміжні та ремонтні кораблі, кораблі технічної підтримки — W, WY, WS
• кораблі привілейованого класу — Z
• яхти-скеґери, приватні кораблі бізнес-класу — U, UA, UU, UJ, UY
Додаток 4
Стара імперія
1. Анар Асмір з Дому Харре — 133–138 pp.
2. Явіс І з Дому Маріузів — 138–161 pp.
3. Деко Асмір з Дому Харре — 161–178 pp.
Дім Сіоранів
4. Сіоран І Великий — 195–241 pp.
5. Мартін — 241р.
6. Еарлан І — 241–243 pp.
7. Сіоран II — 243–263 pp.
8. Сіоран III — 263–270 pp.
9. Селіна — 270–272 pp.
10. Наомі — 272 р.
11. Нелі — 272–276 pp.
12. Явіс II — 276–278 pp.
Дім Тізе
13. Еарлан II — 278–311 pp.