Смертна нiч
Смертна нiч читать книгу онлайн
Внимание! Книга может содержать контент только для совершеннолетних. Для несовершеннолетних чтение данного контента СТРОГО ЗАПРЕЩЕНО! Если в книге присутствует наличие пропаганды ЛГБТ и другого, запрещенного контента - просьба написать на почту [email protected] для удаления материала
— Стривайте… — затинаючись знову подав було голос Каунас.
Ерт був невблаганний.
— Тут казали, що коли Мандел покрутив поляризатор в номері Вільєрса, ви зойкнули від сонячного світла. Від набутого страху перед Сонцем на Меркурії? Чи, може, ви раптом збагнули, що зробило сонячне проміння з вашими планами? Ви кинулись до вікна. Щоб відрегулювати поляризатор чи побачити знищену плівку?
Каунас упав на коліна.
— Я не хотів цього. Я хотів порозмовляти з ним, тільки порозмовляти з ним, а він розкричався і впав. Мені здалося, що він помер, я подумав, що доповідь у нього під подушкою, все сталося само собою. Одне потягло за собою інше, і поки я отямився, то вже не зміг нічого поправити. Але я не хотів цього. Клянуся.
Вони оточили його півколом, і Венделл Ерт дивився на ридаючого Каунаса з жалістю в очах.
Приїхала і поїхала санітарна машина. Тальяферро нарешті змусив себе через силу звернутися до Мандела:
— Сподіваюся, сер, що все сказане нами сьогодні не залишить надто прикрих почуттів.
Мандел так само вимушено відказав:
— Гадаю, нам краще забути якомога більше з того, що сталося тут протягом останньої доби.
Вони були вже біля виходу, готові піти геть, коли Венделл Ерт висунув своє усміхнене обличчя і сказав:
— Ще, знаєте, залишилося питання про мій гонорар.
Мандел збентежено застиг на місці.
— Не про гроші мова, — одразу ж запевнив Ерт. — Але коли буде змонтовано першу установку передачі маси для людини, то я хотів би зарезервувати подорож для себе.
З обличчя Мандела все ще не сходила збентеженість.
— Агов, спинися. До подорожей у космосі ще дуже далеко.
Ерт квапливо похитав головою.
— Не космос. В жодному разі. Я хотів би побувати у Нижніх Водоспадах, штат Нью-Гемпшір.
— Гаразд. А навіщо це тобі?
Ерт звів очі до стелі. На відвертий подив Тальяферро обличчя екстратеролога виказувало суміш сором’язливості і завзяття.
— Колись, — відповів Ерт, — давненько вже, я знав там одну дівчину. Відтоді минуло вже багато років… але часом я думаю…
© ПРИГОДИ. ПОДОРОЖІ. ФАНТАСТИКА - 84. - К.: Молодь, 1984. - 200 с. — (Компас).
© АЗІМОВ А. Кінець Вічності: Вибрані твори. — К.: Дніпро, 1990. — 768 с. — (Фантастика. Пригоди. Детектив).
© ОНИШКО А. В., переклад з англійської, 1990.
[1] Оповідання також друкувалося під назвою «Ця смертна ніч» (Пер. Б. Салика).
