Фантастичнi звiрi i де iх шукати

Кнізлиця народжує за один раз до семи кнізленят і може схрещуватися з котами.

Власникам кнізлів (як і крупів чи фуперів — див. далі) необхідно отримати ліцензію, адже кнізли мають доволі незвичну зовнішність, яка може зацікавити маґлів.

КОЗЛОКОС (Billywig)

КММ: XXX

Козлокос — комаха родом з Австралії.

Довжина її разючо-синього, мов сапфір, тіла не більше сантиметра, проте швидкість в неї така, що маґли її майже не помічають, та й деяким чарівникам це вдається лише після того, як козлокос їх ужалить. Крильця козлокоса розміщуються на голові і крутяться з такою швидкістю, що він обертається в польоті, наче пропелер. Знизу на тілі знаходиться довге жало. Ті, кого вжалить козлокос, відчувають спочатку запаморочення голови, після чого починається левітація (підіймання в повітря).

Цілі покоління юних австралійських відьом і чарівників намагалися впіймати козлокосів і змусити їх себе вкусити, щоб насолодитися цим побічним ефектом, хоч передозування укусами може призвести до того, що жертва цілими днями безконтрольно ширятиме в повітрі, а іноді внаслідок потужної алергічної реакції взагалі не зможе приземлитися.

Сушені козлокосові жала використовують для деяких настійок, а ще, за певними припущеннями, ці жала є неодмінними компонентами популярних солодких свистобджілок.

КРИЛАТИЙ КІНЬ (Winged Horse)

КММ: XX-XXXX

Крилаті коні існують по цілому світі.

Є багато різних порід, включно з абраксанською (винятково могутні і крупні, масть паломіно), аетонською (каштанової масті, популярні в Британії та Ірландії), ґранійською (сірої масті, надзвичайно прудкі) та рідкісними тестралами (вороними конями, що мають здатність ставати невидимими; тестрали, на думку багатьох чаклунів, приносять невдачу).

Як і у випадку з гіпогрифом, власник крилатого коня зобов’язаний регулярно накладати на нього розілюзнювальні закляття (див. Вступ).

КРУП (Crup)

КММ: XXX

Круп походить із південно-східної Англії.

Зовні він дуже подібний на тер’єра Джека Рассела, за винятком роздвоєного хвоста. Майже немає сумнівів, що крупа вивели чаклуни, адже цей собака ставиться до чарівників з великою вірністю, але люто кидається на маґлів. Живиться всім, чим завгодно — від гномів до старих шин.

Ліцензію на утримування крупа видає Відділ нагляду й контролю за магічними істотами після здачі простенького тесту на підтвердження здатності чаклуна-прохача контролювати крупа в населених маґлами районах. Згідно із законом власники крупів зобов’язані видаляти хвіст своїм вихованцям за допомогою безболісних відривальних чарів у віці від шести до восьми тижнів, щоб маґли їх не помітили.

Л (Leprechaun)

ЛЕПРИКОН

(відомий також як кларикорн)

КММ: XXX

Метикуватіші, ніж феї, й не такі зловмисні, як імпи, ельфи чи доксі, леприкони одначе полюбляють пустувати.

Проживають тільки в Ірландії, сягають до п’ятнадцяти сантиметрів заввишки і мають зелений відтінок. Виготовляють примітивний одяг із листя.

Леприкони — єдині представники «маленького народу», які вміють говорити, хоча ніколи не вимагали перекваліфікувати їх у «людські істоти».

Малі леприконята народжуються цілком сформовані. Леприкони живуть переважно в лісистих місцевостях, але обожнюють привертати увагу маґлів, тому в маґлівській дитячій літературі вони з’являються майже так само часто, як феї.

Леприкони створюють реальну золотоподібну речовину, яка щезає протягом кількох годин, і це їх надзвичайно потішає.

Леприкони харчуються листям і, не зважаючи на репутацію жартівників, фактично ніколи не завдавали людям значної шкоди.

ЛОБАЛУГ (Lobalug)

КММ: XXX

Лобалуг живе на дні Північного моря.

Це примітивне створіння завдовжки з двадцять п’ять сантиметрів, що складається з еластичного рильця і мішечка з отрутою.

Коли йому хтось загрожує, лобалуг стискає мішечок, порскаючи отрутою в нападника. Русалії використовують лобалугів замість зброї, а чаклуни незрідка використовують їхню отруту для деяких настоянок, хоч ці дії й підлягають найсуворішому контролю.

М

МАНТИКОР (Manticore)

КММ: ХХХХХ

Мантикор — це вкрай небезпечне грецьке чудовисько з людською головою, лев’ячим тулубом і хвостом скорпіона.

Такий самий рідкісний і небезпечний, як і химера (див. далі), мантикор відомий своїм лагідним мугиканням під час поглинання здобичі.

Шкура мантикора відштовхує майже всі відомі закляття, а укус спричиняє миттєву смерть.

МІЛЬЗАДЖМІЛЬ

(Glumbumble)

КММ: XXX

Мільзаджміль (північна Європа) — це сіра волохата летюча комаха, здатна виробляти патоку, яка спричиняє меланхолію й використовується як протиотрута у випадках істерії, викликаної вживанням листя аліґоцїї. Відомі випадки, коли мільзаджміль окуповував бджолині вулики, і це мало найприкріші наслідки для меду.

Мільзаджмілі гніздяться в темних відлюдних місцинах, таких як дупла дерев і печери. Харчуються кропивою.

МІСЯЧНИЙ ТЕЛЕЦЬ (Moon Calf)

КММ: XX

Місячний телець — надзвичайно полохлива істота, що вилазить зі своєї нори лише при повному місяці.

У тельця гладеньке блідо-сріблясте тіло, вибалушені круглі очі на маківці й чотири довгі хирляві ноги з дуже пласкими видовженими копитами. У ніч повного місяця місячний телець виходить на безлюдну місцину і витанцьовує там на задніх ногах вибагливі фігури. Це вважається прелюдією до парування (при цьому на пшеничних полях залишаються плутані геометричні візерунки, які збивають з пантелику маґлів).

Спостерігати за танцем місячного тельця під сяйвом місяця надзвичайно цікаво, а іноді й доволі вигідно, адже якщо встигнути до сходу сонця зібрати їхній сріблястий послід і здобрити ним магічні трави й квіткові клумби, то ці рослини виростуть дуже швидко і будуть мати неймовірну силу.

Місячні тельці водяться всюди.

МОКA (Moke)

КММ: XXX

Мока — срібно-зелена ящірка, що сягає двадцяти п’яти сантиметрів завдовжки і поширена по всій Британії та Ірландії.

Мока вміє стискатися за власним бажанням, тому її ще ніколи не помічали маґли.

Її шкурку високо цінують чаклуни, які виготовляють з неї торбинки на гроші й гаманці, адже з наближенням чужаків вони стискаються в розмірах так само, як це робила колись мока, тому злодіям важко побачити гаманці з її шкурки.

МОРСЬКИЙ ЗМІЙ (Sea Serpent)

КММ: XXX

Морські змії поширені в Атлантичному й Тихому океанах, а також у Середземномор’ї.

Страхітливі з виду, морські змії ще ніколи не вбили жодної людини, не зважаючи на всі істеричні маґлівські оповідки про їхню жорстокість і лють. Морський змій має кінську голову й довге зміїсте тіло, яке горбами витикається з моря і сягає до тридцяти метрів завдовжки.

МУРТЛАП (Murtlap)

КММ: XXX

Муртлап — щуроподібне створіння, поширене на узбережжях Британії. Має на спині наріст, подібний до щупальців морської анемони. Якщо ці щупальця замаринувати і з’їсти, вони можуть протидіяти різним закляттям, але надмірна доза може призвести до того, що волосся у вухах ласуна забарвиться у неприємний фіолетовий колір. Муртлапи їдять дрібних рачків і ступні тих роззяв, які необачно на них наступають.