Том 9. Наброски, конспекты, планы

Name: Том 9. Наброски, конспекты, планы
Author: Гоголь Николай Васильевич--

На нашем литературном портале можно бесплатно читать книгу Том 9. Наброски, конспекты, планы, Гоголь Николай Васильевич-- . Жанр: Русская классическая проза. Онлайн библиотека дает возможность прочитать весь текст и даже без регистрации и СМС подтверждения на нашем литературном портале bazaknig.info.

Жанр: Проза / Русская классическая проза

Название: Том 9. Наброски, конспекты, планы

Автор: Гоголь Николай Васильевич

Дата добавления: 16 январь 2020

Количество просмотров: 450

Читать онлайн

Том 9. Наброски, конспекты, планы читать книгу онлайн

Том 9. Наброски, конспекты, планы - читать бесплатно онлайн , автор Гоголь Николай Васильевич

В девятый том входят стихотворения Гоголя, различные его мелкие отрывки и черновые наброски, материалы Гоголя по русской и всеобщей истории, русскому языку, географии, этнографии и фольклору, а также записные книжки (кроме двух записных книжек, опубликованных в VII т. академического издания как материал к работе Гоголя над «Мертвыми душами»).

В данной электронной редакции опущены разделы "Другие редакции" и "Варианты".

http://rulitera.narod.ru

Внимание! Книга может содержать контент только для совершеннолетних. Для несовершеннолетних чтение данного контента СТРОГО ЗАПРЕЩЕНО! Если в книге присутствует наличие пропаганды ЛГБТ и другого, запрещенного контента - просьба написать на почту [email protected] для удаления материала

ВПЕРЕД

Перейти на страницу:

Преимущественно важны леса по влиянию их на образ жизни и удовлетворение потребностей как для человека вообще, так и в частности для отдельных народов; важны потому, что деревья и кусты, прочными своими стволами возвышающиеся над снегом в зимнее время, соединяются, кажется, с определенными границами и могут давать понятие о климате. В наблюдениях над сим предметом есть еще много промежутков. Здесь следуют достопримечательнейшие описания важнейших родов деревьев и кустарников.

Епиграфы

Чи бачиш, як ми обідрались!

Убрання, постоли порвались

І нужі повна очкурня;

Кожухи, свити погубили,

І з голода в кулак трубили, —

Така нам лучилась пеня.

* * *

Тут танцьовала викрутасом

І пред Енеем вихилясом

Під дудку била третяка.

* * *

І після танців варенухи

По кухлику їм піднесли,

А молодиці-цокотухи

Тут баляндраси понесли.

* * *

Да й сам Еней-сподар і паню

Підмовив париться у баню:

Уже ж було не без гріха!

* * *

…Піджав хвіст, мов собака,

Мов Каїн затрусивсь увесь,

Із носа потекла табака.

Не здужав голови звести,

Поки не випив півквартівки,

З імбером пінної горілки

І кухля сировцю не втер. —

Я роздавлю тебе, як жабу,

Зотру, зомну, мороз як бабу,

Що тут і зуби ти зожмеш. —

* * *

Чи знаеш, він який парнище?

На світі трохи есть таких, —

Сивуху так, як брагу, хлище. —

* * *

Од сонця ввесь він попалився

І губи, як пузир, надув,

Очища в лоб позападали,

Сметаною позапливали,

А голова вся в ковтунах.

Із рота слина все котилась,

Як клоччя, борода скомшилась,

Всім задавав собою страх. —

* * *

Сорочка зв’язана узлами

Держалась всилу на плечах,

Попричепляна мотузками,

Як решето була в дірках.

Замазана була на палець,

Запалена, аж капав смалець,

Обутий в драні постоли,

Із дір онучі волочились

Зовсім хоть вижми помочились,

Пошарпані штани були.

* * *

Відкіль такії се мандрьохи,

І так уже вас тут не трохи,

Якого чорта ви прийшли?

Хіба щоб хату холодити. —

* * *

І всі розумні хвило<….>,

Що в світі вчились мудровать,

Ченці, попи і крутопопи

Мирян щоб знали научать.

Щоб не ганялись за гривнями,

Щоб не возились з попадями,

Та знали церковь щоб одну;

Ксьондзи, по кінські щоб не ржали.

* * *

І ті були там лигоминці,

Піддурювали що дівок,

Що в вікна дрались по драбинці

Під темний, тихий вечерок,

Що будуть сватать їх, брехали,

Підманювали, улещали,

Поки добрались до кінця.

Тогді дівки обман пізнали,

Да ба! — уже товстеньки стали,

Що послі сором до вінця. —

* * *

Хоть чоловікам не онее,

Да коли жінці, бачиш, тебе,

Так треба угодити їй.

* * *

Бо щоки терли маніею,

І блейвасом і ніс, і лоб,

Щоб краскою, хоть не своею,

Причаровать к собі народ.

Із ріпи підставляли зуби,

Ялозили все смальцем губи,

Щоб подвести людей на гріх,

Пиндючили якіїсь бочки,

Мостили в пазусі платочки,

Все жарти їм були да сміх.

* * *

Іще як самі дівовали

Да з хлопцями як гарцювали,

Та й по дитині привели.

* * *

Щоб не своїм не торговали,

Того б на одкуп не давали,

Що треба про запас держать.

* * *

І може б навістив Сибір,

Та смерть ізбавила косою,

Що кат легенькою рукою

Плечей йому не покропив.

* * *

Як по шинкам вночі ходили

І як з кишень хустки тягли.

* * *

Ремнями драла, мов биків,

Кусала, гризла, бичовала,

Кришила, била і щипала,

Топтала, дряпала, пекла,

Порола, корчила, товкла,

Вертіла, рвала, шпиговала

І кров із тіла їх пила.

* * *

Сиділи, руки поскладавши,

Для них все празники були,

Люльки курили, полягавши,

Або горілочку пили,

Не тютюнкову і не пінну,

Но третьопробну, перегінну,

Настоянную на бад’ян,

Під челюстями запікану,

І з ганусом і до калгану,

В ній був і перець, і шапран.

* * *

І ласощі все тільки їли,

Сластьони, коржики, стовпці,

Варенички пшеничні, білі,

З кав’яром пухлі буханці;

Часнок, рогіз, паслін, кислиці,

Козельці, терн, мед, полуниці,

Крутії яйця з сирівцем,

І дуже смачнюю яешню

Якусь німецьку, не тутешню,

А запивали все пивцем.

ВПЕРЕД

Перейти на страницу:

Рекомендуем к прочтению

Черновые наброски

Некоторые наброски

Наброски, альбомные записи

Том 1. Стихотворения, статьи, наброски 1834-1849

Ранние стихотворения, незавершенное, отрывки, наброски

Незавершенное, планы, отрывки, наброски