Мiй Близький i Далекий Схiд
Мiй Близький i Далекий Схiд читать книгу онлайн
Знана й самобутня українська письменниця, безсумнівний майстер сучасної української прози, Галина Пагутяк приходить до свого читача з несподіваними творами східної тематики, у яких глибоко й талановито відтворює світ давніх шумерів та найтонші відчуття людські душі й естетику країни Вранішнього сонця.
Вибрані твори Галини Пагутяк «Захід сонця в Урожі» відзначено австралійською літературною премією «Айстра» як найкраще авторське видання в Україні 2007 року.
Внимание! Книга может содержать контент только для совершеннолетних. Для несовершеннолетних чтение данного контента СТРОГО ЗАПРЕЩЕНО! Если в книге присутствует наличие пропаганды ЛГБТ и другого, запрещенного контента - просьба написать на почту [email protected] для удаления материала
С. 55: Є надія, що його [запичшуть] => запишуть на глиняній табличці, й у царстві Нерґаля воно зберігатиметься вічно.
С. 73: Ця жертва — наше життя, яке символізують кров і всі земні [багатство] => багатства.
С. 97: Родинні свята на [кшалт] => кшталт Різдва мають давно несправжній, комерційний присмак.
С. 103: Обидві письменниці належали до двору, обидві шукали справжні почуття, обидві бачили [житття] => життя з вікон карети, почуваючи легку заздрість до простого люду, не скованого суворістю етикету.
С. 108: Для Індії св. Франциск став би вчителем на [кшалт] => кшталт Рамакрішни, але для Європи він залишається засновником чернечого ордену, що за 800 років далеко відійшов від благоговіння перед життям.
С. 108: [Ти] => Тим самим він натякає на неповноцінність, незавершеність людини, змушує її вирушати на пошуки, зазнавати невдач, змушує не поважати себе, неповноцінного, почуватись самотнім та розгубленим…
С. 108: Самотня людина відчуває первісний поклик плоті разом з іншими живими істотами, однак її інтимні стосунки регулює мораль людської [спільноті] => спільноти.
С. 124: Однак зріла людина зі смутком визнає: свобода — це неприналежність з її [обов’яковим] => обов’язковим наслідком — самотністю.
С. 125: Отже, чоловік, що втомився від праці і міської суєти, перебуває наче у раю, [обемженому] => обмеженому часом перед жнивами і простором, який можна виміряти пішки вздовж і впоперек.
С. 130: Але яке [щасти] => щастя зустріти живих!
