Iз секретiв поетичноi творчостi

Як у релiгiї, по словам Гуцкова, "Nicht was man glaubt, Nur wie man's glaubt, das giebt allein den Ausschlag", так само i в артистичнiй творчостi краса лежить не в матерiалi, що служить їй основою, не в моделях, а в тiм, яке враження робить на нас даний твiр i я к и м и способами артист зумiв осягнути те враження.

Уяснивши собi те, ми вiдразу виходимо з метафiзичного туману i з пустої гри абстрактними поняттями i стаємо на полi реальних явищ, доступних для докладної обсервацiї i експерименту. I що найцiкавiше, вiдси ми без труду можемо добачити всi зерна вiрної думки в попереднiх естетичних теорiях. Коли для Канта формальна краса лежить тiльки в формi, без огляду на змiст, то се тiльки iнший, iдеалiстичний вислiв нашої думки, що артист може всякий змiст обробити артистично гарно. Коли ж той самий Кант говорить далi, що в творах штуки сама формальна краса значить небагато, бо "die Schonheit geht von der Form auf den Inhalt", то се є тiльки недокладний вислiв Гоголевої думки, що артист, перетворюючи по-своєму явища дiйсного свiту, надаючи їм артистичну форму, тим самим ублагород-нює їх, пiдносить їх "в перл создания". Коли Шлегель каже, що краса є приємною появою добра, то се тiльки метафiзична стилiзацiя того факту, що твори штуки, навiть витискуючи у нас сльози, справляють нам розкiш. Коли ж той самий Шлегель говорить далi, що бридкiсть є неприємне явище зла, то в творах штуки можна б радше сказати, вживаючи сеї самої термiнологiї, що бридкiсть є приємне явище зла, хоча, звiсно, поняття добра i зла приплутано туг зовсiм не до ладу. Може, ся невеличка екскурсiя на поле естетичної метафiзики не буде без пожитку i для нашої громади, котра iнодi буває також не в пору i не до ладу "естетичною".