Батурин
Батурин читать книгу онлайн
У книзі вміщено повість «Батурин» з історичної епопеї «Мазепа» класика української літератури Богдана Лепкого (1872–1941). У творі відбито складність, героїку і трагізм мазепинської доби напередодні фатальної для України Полтавської битви. Високий патріотизм і зрадництво, героїзм і нікчемність, шляхетність і ницість, людинолюбство і людиноненависництво — все це в органічному поєднанні з майже документальним описом конкретних історичних осіб і подій не залишає байдужим нашого сучасника, викликає асоціації з нинішнім буттям України й українців.
Видання адресоване широкому колу читачів, які цікавляться минулим України та її красним письменством.
Внимание! Книга может содержать контент только для совершеннолетних. Для несовершеннолетних чтение данного контента СТРОГО ЗАПРЕЩЕНО! Если в книге присутствует наличие пропаганды ЛГБТ и другого, запрещенного контента - просьба написать на почту [email protected] для удаления материала
трабант — драбант, охоронець
тратва — пліт
тратувати — топтати (про коней)
трензля — трензель; вуздечка з металевими вудилами
тринітар — чернець ордену тринітаріїв (лат. trinitas — «свята трійця»)
Тритон — у давньогрецькій міфології морський бог Тритонійського озера в Лівії, куди занесло аргонавтів. Син бога моря Посейдона і нереїди Амфітрити
трібутум (лат.) — данина, податок
троїти — отруювати
Трощинський Степан — Гадяцький полковник, свояк І. Мазепи. Участі в повстанні не взяв: його полк у квітні 1708 за наказом царя був відправлений до Польщі. 30 листопада 1708 узятий під караул. Петро I наказав сотникам, отаманам і всій старшині Гадяцького полку вибрати нового полковника на місце свояка І. Мазепи. Репресований С. Трощинський невдовзі помер.
троянський кінь — у міфах про Троянську війну змайстрований за порадою Одіссея величезний дерев'яний кінь, всередині якого заховалися грецькі воїни. Троянці необачно затягли його до міста. Вночі греки вийшли з коня і відчинили міську браму для свого війська. Переносно — подарунок ворогові на його згубу; хитрі, підступні наміри.
трудний — тут: стомлений, змучений
трунок — напій
трус (рос.) — боягуз
трутити — штовхнути
тулів — тулуб
тумульт — сум'яття, метушня; заколот; галас; ґвалт
угло — вугол; кут кімнати
услів'я — умови
устав — статут
файка — люлька
фаєрверк (ніж. діал.) — феєрверк
факція (лат.) — дія; бунт; повстання
фершал — фельдшер
фізікус (лат.) — лікар
фіртка — хвіртка
фузія [фузея] — гладкоствольна крем'яна рушниця, яка замінила мушкет; була на озброєнні армій країн Європи в ХVII-ХІХ ст.
фурія — кожна з трьох давньоримських богинь помсти; лиха, сварлива, розлючена жінка
футрина — дошка підвіконня
хабуз — бур'яни
Харон — у давногрецькій міфології перевізник померлих у царство Аіда — бога підземного світу. Перевозив душі через річки Стікс і Ахаронт. Вислів «піти до Харона» означає «померти».
харчіти — харчати, хрипіти
хіраґричні болі — хіраґра; ломота в руках
хіснуватися — користуватися
хлоп — селянин; чоловік загалом
хосен — користь, вигода
Хронос — персоніфікація часу в стародавніх греків. Оскільки Хронос і Кронос (бог часу, перший божественний володар світу, наймолодший син Урана й Геї, батько багатьох богів, у т. ч. Зевса, який позбавив його влади) близькі за звучанням, то давні греки приписували Кро-носові контроль за часом.
ц. в. — царська величність («царское величество»)
циновий — олов'яний
цо наґлє, то по дяблє (польськ.) — що скоро робиться, то сліпе родиться; букв. що раптове (несподіване), то від диявола
Цурка Василь — гетьманський господар. 1702 обійняв уряд господаря Батуринського замку. Наприкінці жовтня 1708 пішов з І. Мазепою до шведів. 31 липня 1709 був схоплений і відправлений до московського воєводи у Києві, де він, схоже, помер від катувань. Дружина з шестирічною донькою після спалення Батурина перебувала в Прилуках, потім 1709 була заарештована і до 1711 прожила під наглядом у Глухові.
чвірка — четвірка
чемерка — чоловічий верхній одяг, пошитий у талію, з фалдами ззаду
червоного когута пустити — підпалити (хату, клуню тощо)
черкаси — одна з давніх назв українців, зокрема козаків
черкаський — тут: український
чета — чота, взвод
Чечель Дмитро Васильович (? -1708) — сердюцький полковник. Брав участь у виборах І. Мазепи. Як «породний шляхтич православний» після перевороту 1687 р. став гетьмана знатним військовим товаришем. 1689 був у складі делегації старшин, викликаних до Москви, 1690 супроводжував митрополита Варлама Ясинського до царів. 1696 гетьман послав його з полком для захисту південного кордону від очікуваного набігу кримських татар на українські міста після взяття Азова. В. Кочубей у доносі назвав Д. Чечеля одним із найвідданіших І. Мазепі людей. У жовтні-листопаді керував обороною Батурина, незважаючи на царський указ «господину полковнику Чечелю в тот замок немедленно великороссийских людей впустить», не відчинив ворота перед військом Меншикова. Продовжував мужньо захищати Батурин. Коли сили ворога вдерлися до міста, він утік, але був схоплений і через кілька днів колесований у Глухові.
чиколодки — кісточки, зігнуті кутом пальці рук
чир — трут, губка
числити — розраховувати
чіпіти — чапіти, непорушно сидіти (переважно навпочіпки), стояти на одному місці
чолобитня — чолобитна, заява, скарга або прохання від окремої особи або групи до органів управління (до XVIII ст.)
Чуйкевич Семен Васильович — син Чуйкевича Василя Никифоровича, який за гетьмана Мазепи служив у Батурині канцеляристом, старшим канцеляристом, реєнтом генеральної канцелярії, а 1708 р. — генеральним суддею. Залишався з І. Мазепою аж до завершення битви під Полтавою. Був засланий до Сибіру, де постригся у ченці.
чура — джура, зброєносець козацької старшини в Україні XVI–XVIII ст.
шарплі (польськ.) — корпія; висмикані зі старого полотна нитки, які вживали замість вати та марлі як перев'язувальний засіб
шевелитися (рос.) — ворушитися
шільдкрет (ніж.) — черепаха
шкуратяний — шкіряний
шлєп (ніж.) — шлейф
шлия [шлея] — частина кінської упряжі; широка смуга з ременю або мотузків, прив'язана до посторонків, у яку запрягають коня
шляковання — прокльон, лихослів'я з уживанням вислову німецько-польського походження «шляк би тебе (вас, його) трафив»; брутальне побажання комусь
шльох (польськ.) — плач, ридання, голосіння, схлипування
шпас (ніж.) — жарт; забава; задоволення; розвага
шпік — кістковий мозок
шпіцрутен (ніж.) — довга, гнучка палиця або прут, що застосовувалися для тілесного покарання (переважно солдатів)
шрубка — гайка
штафета — естафета; гінці, звичайно вершники, які, заступаючи один одного, передають термінове повідомлення
штука — мистецтво; майстерність
шувар — аїр, лепеха, татарське зілля
ютитися — тулитися
ярлик (нагороди і волості) — грамота хана Золотої Орди на право управління окремими підлеглими їй областями
яскиня — печера
ящур [шагрень] (польськ.) — м'яка шорстка шкіра з характерним малюнком, яку виготовляють з козячих, овечих та ін. шкур
r cheval і en rзvant (фр.) — кінних і піших
ab ovo (лат.) — від самого початку (букв. від яйця)
ad maiorem gloriam Dei (лат.) — для більшої слави Божої
ad maiorem gloriam Dei, et magnificentiae vestrae (лат.) — для більшої слави Бога і величі, вам належної ad rem! (лат.) — до справи!
advocatus diaboli — адвокат диявола. Вживається у значенні завзятий, запеклий обвинувач
argumentum ad oculos — наочний доказ, букв: аргумент до очей
Carolus rex — король Карл
clara pacta claros faciunt amicos — ясні угоди роблять добрих друзів
cunctator (лат.) — нерішуча, обережна, обачна людина
en rзvant (фр.) — мріючий
ergo (лат.) — отже
error in persona (лат.) — помилка в особі (щодо особи)
es giesst in Strцmen (ніж.) — ллє, як із відра
eventus belli semper dubius est (лат.) — результат війни завжди є під сумнівом
ex tenebris lux (лат.) — з темряви світло
exempli gratia (лат.) — для прикладу, наприклад
festina, venerabilis frater (лат.) — поспішай, велебний брате