Золотий Ра

ГЕМАТІОН — верхній одяг у стародавніх еллінів.

ГЕРОНТИ — буквально — «старі люди»; в Елладі — члени ради старійшин, герусій.

ГЕРУСІЯ — рада старійшин в еллінських містах-державах.

ГІМНАСІЙ — у Стародавній Греції — державний навчально-виховний заклад для юнаків.

ГОПЛІТ — важкоозброєний піхотинець в Елладі.

ДАЙВИ — в перській міфології — злі демони.

ДАРИКИ — золоті монети, які карбував перський цар Дар'явауш (Дарій).

ДЕМАГОГ — буквально — «народний вождь»; у Стародавній Греції — політичний діяч демократичного напрямку; згодом слово набуло різко негативного значення.

ДЕМОНИ — в еллінській міфології — нижчі божества, що сприяли або шкодили людині.

ДИПЛОДІОН — тепла верхня одежина в давніх еллінів.

ДІЄРА — великий — переважно бойовий — корабель в еллінів із двома рядами весел на кожному борту.

ДОРОГА ПРОЦЕСІЙ — одна з вулиць Вавілона, на якій відбувались урочисті релігійні та державні процесії.

ДРАБАНТ — охоронець, тілохранитель (з перської).

ДРАХМА — буквально — «жменя»; вагова (4,366 г) та грошова одиниця в Стародавній Греції; розмінювалася на 6 оболів.

ЕВПАТРИДИ — аристократія Афін та інших міст Еллади.

ЕКЛЕЗІЯ — або «еклесія»; народні збори полісів.

ЕЛЕКТРОН — по-іншому — «електр»; сплав чотирьох частин золота й однієї частини срібла.

ЕМПІРЕЙ — в уявленні давніх еллінів — горішня частина неба, наповнена вогнем, оселя богів. Звідси — «витати в емпіреях» — відчувати себе на сьомому небі, нестримно фантазувати.

ЕПОНІМ — людина, ім'ям якої названо місто чи щось інше.

ЕРЕБ — У давніх еллінів — підземне царство темряви.

ЕТЕСІЙСЬКІ ВІТРИ — сезонні літні вітри: в Єгипті — з південного сходу, в Егейському морі — північні й північно-західні, з Адріатики.

ЕФЕБИ — в Елладі — юнаки віком від 18 років, що навчалися військової справи, риторики, філософії тощо.

ЕФОРІЯ — рада з п'яти ефорів, яких у Спарті обирали терміном на рік для нагляду за діяльністю урядовців.

ІЛОТИ — напівзалежне, безправне корінне населення Стародавньої Спарти; належали не окремим власникам, а державі, але обробляли чужу землю, сплачуючи за неї ренту; не мали громадянських прав, через те у війську не служили, хіба що як помічники воїнів.

КЕНТАВРИ — в еллінській міфології — химерні істоти: напівлюди-напівконі.

КЕРИ — в еллінській міфології — демони лиха й погибелі, діти Нюкти.

КІЛІК — чаша, келих (із грецької).

КІФАРЕД — в Елладі — співак, який акомпонував собі на музичному інструменті кіфарі.

КРАБАТ — пізніше стало вимовлятися «крават» — ліжко.

КРАТЕР — велика череп'яна чи металева посудина з широкими вінцями та двома вухами; в кратерах змішували вино з водою.

ЛАБІРИНТ — споруда з багатьма заплутаними коридорами та глухими кутами (біля Кноса на острові Кріті). За еллінською легендою, його побудував Дедал — на замовлення жорстокого царя Міноса.

ЛАПІТИ — або «лапіфи»; давнє плем'я в Елладі; з часом асимілювалось із еллінськими племенами Фессалії.

ЛАМІЯ — в еллінській міфології чудисько в образі жінки; висмоктувало кров у людей і поглинало їх живими.

ЛІМЕН — порт, гавань, пристань (з грецької).

ЛОГОГРАФИ — автори перших творів історичної прози в Елладі VI—V ст. до н. е.

МАГИ — чаклуни, жерці в Стародавній Персії та в деяких інших сусідніх країнах. Магів храми набирали здебільшого з-поміж чоловіків мідійського походження.

МАГ-МАГІШТІ — титул головного або старшого мага.

МЕТЕКИ — особисто вільні, але політично безправні мешканці еллінських міст; метеки не мали права володіти нерухомим майном; то були чужинці та колишні раби-відпущеники.

МИТРА — популярний у Стародавній Персії головний убір.

МІНА — вагова (436,6 г) та грошова одиниця в Елладі; поділялася на 100 драхм.

МУЗИ — в еллінській міфології — супутниці Аполлона, покровительки наук і мистецтв.

НАВАРХ — в Елладі, насамперед у Спарті — командуючий флотом.

НАВТІКОН — флот, флотилія (грецьке).

НАВТІЛ — моряк (грецьке).

НАВТІЛАРХ — капітан корабля (грецьке).

НАОС — храм, вівтар (грецьке).

НАСАМОНИ — північноафриканське плем'я, що жило побіля затоки Великий Сірт.

НОМ — адміністративно-територіальна одиниця в Стародавньому Єгипті (грецька назва; єгипетська до нас не дійшла).

НОМІСМА — монета (з грецької); звідси «нумізматика» — колекціонування монет.

ОБОЛ — найдрібніша монета Еллади; шість оболів складали драхму; срібний або мідний обол важив 0,728 г.

ОДРИНА — спальня.

ОЛІМПІАДИ — спортивні змагання в стародавньому місті Олімпії на Пелопоннесі; відбувалися щочотири роки; перша Олімпіада відбулась 776 р. до н. е. За Олімпіадами в Елладі велось літочислення.

ОЛІМПІЙЦІ — так елліни називали своїх дванадцятьох головних богів, які нібито жили не тільки в Емпіреї, а й на горі Олімпі, у Фессалії.

ОРАКУЛ — так елліни називали місце в деяких храмах, де жерці провіщали майбутнє від імені божества; так звали й саме божество, яке нібито підказувало жерцеві слова віщування; так звали й самого віщуна-жерця (або жриці, бо в Дельфах, наприклад, у тамтешньому храмі Аполлона віщувала жінка-піфія); оракулом називалися й пророчі слова піфії та інших віщунів.

ПАПІРУС — тропічна трав'яниста рослина, переважно болотяна, а також виготовлений з цієї рослини матеріал для писання; від нього походить і наше слово «папір».

ПАРАДИЗ — буквально — «Сад розваг», де, за вченням Заратуштри, перебували після смерті праведники, тобто рай.

ПАРАСХІТИ — або «парасхісти»; в Стародавньому Єгипті — бальзамувальники трупів, найнижча каста в тогочасному єгипетському суспільстві.

ПЕПЛОС — покривало, жіночий верхній одяг із легкої тканини, який носили поверх хітона, ним же запинали й голову; був поширений у всій Елладі.

ПЕТАС — крислатий капелюх, який давні греки носили переважно в негоду.

ПІЛОН — брама (з грецької).

ПІФІЯ — жриця-віщунка, яка провіщала в оракулі храму Аполлона у Дельфах.

ПІФОС — череп'яна яйцеподібна, часом до двох метрів увишки, цистерна для зберігання зерна, вина, олії тощо (з грецької).

ПОЛІС — місто-держава в Елладі.

ПРІТАНИ — найвищі урядовці в деяких давньогрецьких містах.

ПРІТАНІЯ — або «прітанейон» — громадська споруда, в якій урядували прітани.

ПРОКСЕНИ — в Стародавній Греції особи, яким доручали почесний обов'язок дбати про гостей-іноземців.

ПСІЛЛИ — північноафриканське плем'я, що жило побіля затоки Великий Сірт, по сусідству з насамонами.

РИТОН — череп'яний або металевий келих у вигляді голови тварини.

САД РОЗВАГ — див. «Парадиз».

САТРАП — у Стародавній Персії — правитель провінції.

СЕЗАМ — однорічна трав'яниста рослина, з насіння якої вичавлюють добру олію, а також роблять особливу халву.

СЕПІЯ — головоногий молюск, який у небезпеці випускає з себе дуже густу захисну коричневу фарбу; сепією називається й сама фарба, одержувана з молюска.

СОРГО — трав'яниста злакова рослина.

СТАТЕР — золота або електронова монета в Стародавній Греції: дорівнювала двом, іноді — трьом драхмам.

ТАЛАНТ — у стародавньому світі — грошово-розрахункова та вагова одиниця; в різних країнах і містах талант коливався від 26 до 30 з гаком кілограмів, дорівнював 60-100 мінам; талант золота коштував 10 талантів срібла.

ТАРТАР — оточена потрійними стінами темряви й заліза прірва під гадесом, куди Зевс увергнув своїх найзапекліших супротивників: рідного батька, інших титанів.

ТЕСМОФОРІЇ — або «фесмофорії» — жіноче триденне свято на честь Деметри Законодательки; справлялося щороку з 11 піанепсіона (3 листопада) в Афінах, Фівах та інших містах.

ТЕХНІТАР — або «техніт» — ремісник, майстер, знавець своєї справи (з грецької).

ТИРАН — правитель, що добувся до влади насильницьким шляхом.

ТРІЄРА — бойовий (переважно) корабель із трьома, розташованими один над одним, рядами весел на кожному борту; найбільші трієри вміщували до 350 веслярів та воїнів.