Незвичайнi пригоди Марко Поло
Незвичайнi пригоди Марко Поло читать книгу онлайн
Німецький письменник Віллі Мейнк (нар. 1914 року) змалку любив мандри і книги. Ще юнаком, часто без копійки в кишені, але завжди з книжками в рюкзаці, він пішки пройшов Францію, Швейцарію й Угорщину. Любов до книги визначила його життєвий шлях: він довго працював складачем у друкарні, а в тридцять два роки вдруге сів за парту, щоб стати вчителем. Працюючи з дітьми, він почав писати для них книги. Тепер В. Мейнк — відомий дитячий письменник, автор багатьох цікавих повістей. Живе і працює він у Німецькій Демократичній республіці. Великою подією в його житті була поїздка до Китаю. Ця поїздка дала йому матеріал для книги про славнозвісного італійського мандрівника Марко Поло (1254–1323), який збагатив знання людства про далекі, незвідані краї.
Цю цікаву книгу ми й пропонуємо увазі юних читачів.
Внимание! Книга может содержать контент только для совершеннолетних. Для несовершеннолетних чтение данного контента СТРОГО ЗАПРЕЩЕНО! Если в книге присутствует наличие пропаганды ЛГБТ и другого, запрещенного контента - просьба написать на почту [email protected] для удаления материала
На воді погойдувався десяток рибацьких човнів. Рибалки витягали сіть, у якій тріпалася срібляста здобич. На березі палахкотіло багаття. Полум'я лизало закіптявілий мідяний казан. Дві жінки готували їжу. Над водою стелився дим.
Корабель по фарватеру Сан-Ніколо входив у лагуну. Мандрівники все ще мовчки стояли на палубі. По каналу Сан-Марко сновигали гондоли. Невтомні веслярі, перекидаючись жартами, вправно орудували веслами. По-осінньому барвисті сади Сан-Джорджіо ніби слали мандрівникам свій привіт.
І ось перед ними виріс острів Ріальто з палацами, будинками й хижками. Білі чайки сиділи на дубових палях, що позначали фарватер. Небо щедро заливало світлом мерехтливу лагуну, усіяну гондолами, рибацькими барками, човнами-хижками і галерами. Коричневі, жовті, білі вітрила майоріли навколо. Вдалині з'явилася П'яцета. Сяючи білими стінами, здіймався над водою» в усій своїй красі палац дожів. На банях собору святого Марка блищали золоті хрести. Двоє сенаторів у червоних плащах прямували з своїми слугами до П'яцети. З дзвіниці линули урочисті звуки.
— Оце і є Венеція, Ашіма, — сказав Марко Поло.
Кам'яний лев дивився на лагуну. Святий Теодор посміхався з високої колони.
Вони повернулися на батьківщину.
