"Економiка природокористування"

Необхідно збільшити внесення в грунт органічної речовини, використовуючи для цього не лише органіку ферм, а й усі відходи рослинництва, тваринництва і харчової промисловості.

Ще один приклад поєднання економіки та екології. Концентрація тваринництва гостро ставить питання про раціональне використання рідких відходів і гною, що зараз нагромаджується поблизу ферм і комплексів, утруднює їх нормальне функціонування і забруднює навколишнє середовище. В період танення снігу втрачається третина річного об'єму органіки, в тому числі більше третини наявного в ній фосфору і азоту. Тому необхідно розробити і запровадити ефективні способи обеззаражування і утилізації відходів.

Століттями відпрацьовувався на практиці безвідходний принцип сільськогосподарського виробництва. Домашня худоба завжди була джерелом органічних добрив, які використовувались в рослинництві. Однак в останні роки зв'язок між тваринництвом і рослинництвом виявився порушеним. Щоб зробити сучасне сільськогосподарське виробництво безвідходним, треба поєднати ці розрізнені сьогодні галузі сільського господарства, пов'язавши їх сучасним виробництвом органічних добрив і біогазу. Перспективним є новий прогресивний метод переробки гною — метод зоологічного компостування, в основі якого — використання деяких видів дощових черв'яків. Це не лише високоприбутковий, а й екологічний промисел. В 1га польового грунту міститься 350 кг черв'яків, а в городньому грунті — до 1 т. Близько 100 т землі в рік проходять через їх травний тракт. Розведення земляних черв'яків — останній «крик» економічної моди, що охопила Італію, Францію, ФРН, США, Канаду, Японію та інші країни. Виникають нові ферми і об'єднання. На Заході ведуться розмови про створення нової галузі господарства.

Крім амінокислот тіло черв'яка більш ніж на 70% складається з білків (протеїнів). Після очищення і просушування біомасу можна використовувати (і використовують) як добавки в хліб, бісквіти, макаронні вироби, м'ясну гастрономію. Вже розроблені і застосовуються рецепти добавляння переробленої біомаси в м'ясний фарш при виготовленні котлет.

Земляний черв'як — прекрасний механізм, створений самою природою не лише для очищення ґрунтового покриву, а й для підвищення його родючості. Цей організм здатний переробити практично всі органічні матеріали. Вирощування їх з технологічної точки зору зовсім нескладне. Розмножуються вони на рідкість швидко і фактично кожного місяця подвоюють свою чисельність, харчуючись при цьому продуктами власного розкладу і виділення.

Є вже в Україні і певний досвід використання біологічних методів створення гумусу в грунті. Зокрема, кооператив «Родючість», створений при облсільгоспхімії Івано-Франківської області, і його філіали в районах налагодили виробництво нового багатокомпонентного добрива «Карпати». Вже в 1991 p. в області його використали на 13 тис. га. До складу високопоживної суміші входять макро-і мікроелементи, ростові речовини, спеціальні добавки.

Кооператори, серед яких працівники облсільгоспхімії та співробітники науково-дослідних закладів, розширюють види послуг хліборобам. Віднедавна тут почали виробляти біогумус. Він сприяє одержанню вільних від хімікатів продуктів харчування, відновленню родючості виснажених грунтів, забезпечує значне підвищення врожайності всіх культур.

Задум налагодити виробництво біогумусу народився у спеціалістів облсільгоспхімії після поїздки до агрокомбінату «Горай» Гожевського воєводства, що в Польщі. Польські друзі передали прикарпатцям 6 млн дощових черв'яків каліфорнійського червоного гібриду. Цей штам черв'яків, виведений у США у 1959 p., характеризується високою продуктивністю, а в промислових умовах здатний виробляти чимало гумусу. За добу черв'як споживає таку кількість їжі, яка прирівнюється до маси його тіла, тобто близько одного грама. Перетравивши органічні відходи, він виділяє 60% біологічного гумусу, що містить усі необхідні для рослин поживні речовини в добре збалансованій формі, має високу вологомісткість і здатний утримувати до 70% води, поживні речовини в ньому розчиняються повільно і тривалий час «годують» рослини.

Для вирощування каліфорнійських черв'яків і виробництва біогумусу у Тлумачі при райсільгоспхімії створено експериментальну базу. Тут ведуть селекційні дослідження із 18 штамами дощових черв'яків, завезених з Угорщини, Киргизії, Підмосков'я, різних екологічних районів Прикарпаття.

До кооперативу, який взаємодіє із господарствами на договірних засадах, надходить чимало замовлень і на відновлення виснажених грунтів. Згідно з розробленою технологією, проводять ці роботи раз на чотири роки, вносячи на 1 га Зт поживи. За вмістом біологічно активних речовин 1 м3 біогумусу прирівнюється до 7 тис. м2 грунту.

Дбаючи про якнайшвидше становлення агробіологічної науки — біотехнології гумусу — кооператори при облсільгоспхімії створили постійно діючу школу підготовки біо-техніків — спеціалістів з промислового розведення дощових черв'яків, 70% часу навчальної програми відведено практичним заняттям. З допомогою науковців і практиків посланці господарств знайомляться з біотехнологією підготовки субстрату для утримання черв'яків, методами створення оптимальних умов годівлі та догляду за ними, формування маточного поголів'я, опановують особливості внесення біогумусу в грунт. Слухачі школи також переглядають найновіші кінофільми, які розповідають про досвід ведення цієї справи у США, ФРН, Франції, Італії, Польщі, інших зарубіжн-их країнах. Усього з початку року тут підготовлено 180 біотехніків.

Розсадники по виробництву дощових черв'яків нині діють у десяти господарствах області. У Снятинському районі разом з угорською фірмою «Біотряде» створено спільне підприємство для промислового розведення дощових черв'яків і виробництва біогумусу. Чимало зроблено і для організації спеціалізованих філіалів при тепличних комбінатах області. Це дасть змогу вже через кілька років на городах під плівкою, які займають 32 га, вирощувати овочі на біогумусі.

Скоординувавши свої зусилля із господарниками на місцях, кооператори планують щороку мати не менше 700млн дощових черв'яків, а виробництво біогумусу довести до 1000 т. Тобто буде зроблено відчутний крок вперед у напрямі утилізації і використання гнойових стоків великих тваринницьких комплексів, які забруднюють навколишнє середовище. Господарники матимуть також змогу використати солому, листя, тирсу, мул річок і водоймищ для виробництва цінного добрива.

Основним засобом боротьби з бур'янами, як відомо, є пестициди. Але хімічні засоби надають лише тимчасову допомогу, оскільки з часом сприяють виробленню стійкості до постійно застосовуваних засобів. Це викликає необхідність використання нових, ще сильніших речовин, які паралельно посилюють негативний вплив на грунт, воду, повітря, якість продукції, на корисну флору і фауну, тим самим прискорюючи процес порушення біологічної рівноваги в природному середовищі. Дослідження показують, що в посівах кукурудзи майже ЗО видів бур'янів, раніше чутливих до гербіцидів, набули до них стійкості. Виживаючи навіть після посиленого обробітку посіву кукурудзи гербіцидами, вони спричиняють значні втрати врожаю. Зараз налічується понад 400 видів комах і 7 видів гризунів, включаючи щурів, нечутливих до пестицидів.

Розповсюдження пестицидів у навколишньому середовищі відбувається як фізичним, так і біологічним шляхом. Перший спосіб — розсіювання з допомогою вітру в атмосфері та поширення через водотоки. Другий — перенесення живими організмами по шляху харчування. Із просуванням організмів до вищих ланок харчового ланцюга концентрації шкідливих речовин зростають, нагромаджуючись у внутрішніх органах, переважно в печінці та нирках.

Отже, хімізацію, що інтенсивно розвивається в сільському господарстві, можна оцінювати з двох позицій — як економічно вигідну і як екологічно небезпечну для навколишнього середовища і для самої людини.

Біологічні засоби боротьби з шкідниками і бур'янами більш, вибіркові, ніж хімічні. Сьогодні відомо близько 50 хижаків і паразитів, здатних знищити певні види шкідників культурних рослин, а також низка біологічних засобів, що порушують процес відтворення шкідників. Але тут необхідно мати на увазі: скорочення відтвореная одних популяцій може сприяти розвитку інших. Так, наявність великої кількості побутових харчових відходів і відміна заохочень за знищення стимулювали розмноження міських хижих птахів — ворон, галок. Чисельність їх зараз досягає 200—400 шт. на 1 км2 лісопаркової- площі. В зимові місяці вона зростає в ЗО—60 разів порівняно з сільською місцевістю. Перезимувавши без втрат, птахи влітку летять на гніздування в природний ліс. Там, де поселились ворони, катастрофічне знизилась чисельність солов'їв, коноплянок — захисників лісу від комах-шкідників. Отже, заходи, спрямовані на регулювання чисельності хижаків, є важливими для збереження багатьох ланок екосистеми.