Десяте Правило Чарiвника, або Фантом

Річард підтвердив, що сказане має сенс, але легше від цього йому не стало.

— І Ніккі погодилася на таке?

— Це була її ідея, — кашлянувши, відповів Натан.

Ще б. Річард іноді дивувався її байдужості до власного життя. В такі моменти йому було шкода, що він багато чого не знає. Він почував себе повним невігласом. Річард підняв руку, вказуючи на тіло Ніккі над столом.

— Ніколи не чув, щоб в контрольних мережах використовувалися люди. Я думаю, що ніколи такі мережі не сплітали навколо когось, як, наприклад, зараз. У сенсі, ці мережі не були накинуті на чарівника, як тут у вас.

— До нас так не робили, точно, — сказав Натан глибоким значним голосом.

Під пильним поглядом пророка Річард відчув себе незатишно, а тому звернувся до Зедда.

— Що ви маєте на увазі?

Зедд знизав плечима.

— Зараз ми вперше проводимо внутрішній огляд заклинання. Цей вид перевірки вимагає застосування Магії Збитку, тому таких випробувань і не проводили дуже давно. Можливо, тисячі років.

— Тоді, як ви дізналися, що потрібно робити?

— Якщо ніхто з нас не робив нічого подібного, — промовила Енн, — це не означає, що ми про це нічого не знаємо.

Зедд вказав на один зі столів.

— Ми прочитали книгу, яку ти знайшов, «Вогняний Ланцюг». Це заклинання набагато складніше, ніж ті, з якими ми стикалися досі. Так от, ми захотіли спробувати розібратися у всьому цьому. Ми ніколи раніше не проводили внутрішній огляд, але по суті це — всього лише розширений варіант стандартних дій. Якщо вміти управляти стандартною мережею і володіти необхідними елементами дару, такий огляд виконати нескладно. Ось чим займається Ніккі, і тільки вона в змозі виконати це.

— Але якщо існує стандартна процедура, для чого необхідний внутрішній огляд?

Зедд вказав на лінії навколо Ніккі.

— Внутрішній огляд дає уявлення про заклинання найбільш детальне, показує те, чого неможливо побачити в стандартних умовах. Як я вже сказав, якщо є можливість вивчити заклинання в деталях, а Ніккі здатна це виконати, ми просто зобов'язані провести його. Таке знання може дати нам певні переваги.

Річард зітхнув з деяким полегшенням.

— Значить, те, що робить Ніккі — всього лише звичайний аналіз? У цьому немає нічого особливого?

Не дивлячись в очі Річарду, Зедд почухав брову.

— У якомусь сенсі, така перевірка не є реальністю — заклинання розтягується у часі, розкладається на окремі складові, що дозволяє провести його всебічний аналіз… нехай і не позбавлений певною мірою ризику. Це всього лише видимість заклинання, його графічне зображення, яке можна побачити очима. Саме його ти можеш спостерігати навколо Ніккі.

Зедд відкашлявся.

— Тим не менш, реальна мережа, схоже, була створена, і, в той момент, на місці Ніккі була Келен. Ось це було реальністю.

Від сказаного по шкірі у Річарда побігли мурашки. У роті пересохло так, що він ледве міг говорити. Він відчував, як б'ється його серце: як ж хотілося, щоб це було неправдою!

— Але ти сказав, що Ніккі потрібна, щоб створити таку мережу. Ви вважаєте, що тільки вона може запустити її, тому що володіє Магією Збитку. Келен не здатна на це. У будь-якому випадку, вона не стала б допомагати Сестрам Тьми.

Зедд похитав головою.

— Сестри накинули на Келен реальну мережу. Вони самі володіють Магією Збитку, і допомога Келен їм не потрібна. А нам Ніккі необхідна, щоб зрозуміти процес зсередини — з точки зору, як Магії Приросту, так і Магії Збитку. Зрозуміти, як це працює. Це різні речі.

— Ну гаразд, а як…

— Річард, — м'яко урвав його дід, — як я вже сказав, ми трохи зайняті. Зараз не час для роз'яснень. Ми повинні бути уважними, щоб зрозуміти принцип дії заклинання. Дозволь нам продовжити нашу роботу, добре?

Річард, сховав руки за спину.

— Гаразд.

Він озирнувся на Кару. Інші б сказали, що у неї був незворушний вираз обличчя, але Річард знав її давно, і цей погляд сказав йому про згоду з ним — він лише відбивав його власні підозри. Річард знову повернувся до діда.

— А не виникне ніяких неприємностей…?

Зедд кинув косий ухильний погляд і тільки хмикнув, перед тим як повернутися до вивчення конструкції, що оточувала жінку, що висіла перед ними. Річард досить добре знав звички діда, щоб сказати, що зараз він або пригнічений, або дуже схвильований. Схоже, Зедд був зовсім не такий впевнений в успіху, як хотів це показати. І занепокоєння Річарда за Ніккі стало наростати з новою силою.

Решта стояли віддалік, зосереджено спостерігаючи, як у мережі, що світилася зеленим кольором, з'являються все нові і нові лінії, пронизуючі простір. Річард теж ступив ближче. Він повільно пішов довкола столу, вперше усвідомлено намагаючись вивчити лінії, що перетинаються в повітрі навколо Ніккі.

Наблизившись впритул до столу, він виявив, що лінії формують якусь фігуру, що формою нагадує циліндр. Ніккі перебувала всередині неї, подібно до гусениці в витканому нею коконі. Лінії являли собою двомірне зображення, яке ніби згорнули в рулон, з'єднавши протилежні краї. Річард подумки розгорнув малюнок, щоб розгледіти його трохи краще. Ледве він це зробив, як почав розуміти, що в мережі ліній є щось дивно знайоме.

Чим довше Річард вивчав малюнок, тим важче йому було відвести від нього погляд. Його немов затягувало всередину, в складаючі малюнок лінії, кути, дуги. Здавалося, він повинен ось-ось згадати щось важливе про все це, але все ніяк не міг.

Він припустив, що малюнок заклинання здається йому знайомим через те, що воно було накинуто на Келен, через зло, прихованого в ньому. Але ні, не те… Заклинання існувало, як даність — саме по собі воно не могло бути ні добром, ні злом.

Реальним злом були ті, хто використав заклинання на Келен. Чотири Сестри тьми скористалися ним у своїх власних чорних цілях. Скористалися, щоб вкрасти шкатулки Одена і впустити Володаря Підземного світу в світ живих. І все це в обмін на брехливу обіцянку майбутнього безсмертя.

Пильно дивлячись на лінії, Річард почав ретельно досліджувати їх вид і напрямок. Поступово у нього почало формуватися припущення про їх значення. Він починав бачити сутність візерунка. Річард вказав на точку біля правої руки Ніккі, трохи нижче ліктя.

— Ось тут щось неправильно. У цій точці, — сказав він, похмуро дивлячись на переплетення світних ліній.

Зедд зупинився.

— Неправильно?

Річард зрозумів, що сказав це вголос, досить голосно, щоб інші могли почути.

— Так, точно. Саме тут заклинання пошкоджене.

Річард знову повернувся до вивчення заклинання. Нахиливши голову, він слідував поглядом уздовж прокреслених лініями хитромудрих траєкторій, минаючи заплутані перетини. Всі лінії упиралися в тіло Ніккі. Поступово він починав осягати значення кожної з них і всього заклинання в цілому.

— Мені здається, ось тут не вистачає опорних ланок. — Він провів пальцем, повторюючи форму однієї з ліній. — Ця лінія повинна б проходити в іншому місці, чи не так? Схоже, тут вона повинна піднятися до того вузла, а потім продовжитися до цієї ділянки біля її ліктя.

Річард повністю занурився у вивчення ліній. Занурився настільки, що і кімната, і ті, хто в ній був присутній, перестали для нього існувати.

— Ти не можеш цього знати, — категорично заявила Енн.

Її скептицизм, здавалося, анітрохи не зачепив Річарда.

— Припустимо, хтось показав тобі коло, частина якого являє собою пряму лінію. Звідки ти дізнаєшся, що фігура неправильна? Ти просто дивишся і розумієш, що так не повинно бути, вірно? Ти бачиш малюнок і розумієш, що пряма ділянка не належить фігурі кола.

— Але, Річард, це ж не просто коло. Ти ж навіть не знаєш, як виглядає малюнок правильного заклинання!

Вона змусила себе зупинитися, перш ніж її голос зазвучить занадто голосно і владно. Глибоко зітхнувши, аббатиса постаралася повернути собі самовладання.

— Я всього лише хочу підкреслити, що цей малюнок набагато складніший. І хто може знати, скільки ще незрозумілого заховано в ньому… Скільки такого, чого ти поки не знаєш. Ми троє не змогли до кінця зрозуміти механізм дії цього заклинання, а у нас за плечима не один рік вивчення таких речей!