Пяте Правило Чарiвника, або Дух Вогню

Зедд примружився, розвів руки в сторони і поворушив пальцями, немов плетучи нитку оповідання. Келен згадала, з яким інтересом вперше слухала в дитинстві розповідь про чудесного метелика Ігруна, сидячи на колінах старого чарівника в замку.

— Метелик Ігрун володіє такою магією, вона укладена в пилку на його крильцях. Коли варфи поїдають Ігрунів разом з ягодами паки, чарівний пилок з крилець метеликів у шлунку птахів розламує оболонку крихітних насінин. І варфи, гублячи послід, сіють насіння паки, і завдяки унікальному чаклунству метелика Ігрун насіння паки може проростати. Саме в листках паки метелики відкладають яйця, і гусениці теж від'їдаються там, перш ніж стати личинками і перетворитися на метеликів.

— Значить, якщо магія зникне, отже… Як ти казав? Навіть такі істоти, як метелики, позбудуться своєї магії, і пака зникнене, варфи здохнуть з голоду, а в метелика Ігруна, в свою чергу, не залишиться місця, де зможуть годуватися її гусениці, і він теж вимре? — Підбив підсумок Річард.

— Подумай сам, що станеться ще, — прошепотів старий чарівник.

— Ну, по-перше, старі рослини паки відімруть а нові не виростуть, з чого логічно випливає, що вода, що стікає в долину Наріф, стане отруйною.

— Вірно, мій хлопчику. Вода стане отруйною для живучих у долині тварин. Здохнуть олені. А також єноти, дикобрази, полівки, сови і інші птахи. А заодно всі звірі, що харчуються мертвечиною, — вовки, койоти, стерв'ятники. Всі вони вимруть. — Зедд, подавшись уперед, здійняв палець. — Навіть черв'яки.

Річард кивнув.

— І велика частина вирощуваної в долині худоби теж поступово отруїться. Посівні землі теж вберуть отруйну воду з Даммарі. Це повна катастрофа для мешкаючих в долині Наріф людей і тварин.

— А ще подумай про те, що станеться, коли продадуть м'ясо з цієї худоби, — Підстьобнула Річарда Енн, — перш ніж всі зрозуміють, що воно отруєне.

— Або зерно, — додала Келен.

— І подумай, які ще можуть бути наслідки, — присунувся до онука Зедд.

Річард переводив погляд з Енн на Келен, Зедда і знову на Енн.

— Даммарі впадає в Драні. Якщо буде отруєна Даммарі, то, відповідно, через деякий час отруєною виявиться Драні. Все вниз за течією стане отруйним.

Зедд кивнув.

— А нижче по течії розташована Тоскна. А для Тоскни долина Наріф життєво необхідна. Тоскна забезпечує пшеницею та іншими злаками більшу частину Серединних Земель. Вони відправляють на північ довжелезні обози із зерном.

Зедд вже давно не був в Серединних Землях. Тоскна була застаріла назва. Ця країна лежала на південному заході. Величезні, як моря, степи, ізольовані від решти Серединних Земель. Основне населення там, яке нині називало себе андерцями, кілька разів змінювало свою назву і назву своєї країни. Те, що Зедд називав Тоскною, пізніше звалося Венгреном, потім Турсланом, а в даний час — Андером.

— І отруєне зерно продадуть до останньої зернини задовго до того, як з'ясується, що воно отруйне, отруївши таким чином незліченну кількість нічого не підозрюючих людей, — продовжував Зедд, — або ж населення Тоскни виявить біду вчасно і не зможе продати зерно. Їх худоба незабаром передохне. Риба, яку вони зловлять, теж швидше за все виявиться отруєною водами Драні. Отрута проникне на поля і вб'є наступний урожай і всяку надію на майбутні врожаї. Тваринництво та рибна промисловість будуть вражені отрутою, зерно — теж, і населення Тоскни почне голодувати. Для мешканців інших країн, чиє благополуччя залежить від закупівлі зерна в Тоскні, теж настануть важкі часи, тому що вони, в свою чергу, не зможуть продавати свої товари. Торгівля виявиться підірваною, і у всього населення Серединних Земель почнуться труднощі: люди не будуть знати, як прогодувати сім'ю. Неодмінно почнуться заворушення серед населення. Голод і паніка. Хвилювання переростуть в бунти, коли люди почнуть повально бігти з отруєних місць туди, де вже живуть інші. Відчай може підлити масла у вогонь. І тоді може рухнути весь існуючий порядок.

— Це всього лише твої міркування, — не погодився Річард. — Не пророкуєш же ти настільки всеосяжну катастрофу? Напевно зникнення магії не зможе спричинити за собою такі тяжкі наслідки.

— Такого раніше ще не траплялося, — знизав плечима Зедд, — так що пророкувати що б то не було вельми важко. Цілком можливо, що отрута розчиниться у водах Даммарі і Драні і не заподіє ніякої шкоди або, в гіршому випадку, стане місцевою проблемою. А потрапивши в море, отрута в водах Драні теж може стати безпечною, і прибережне рибальство не постраждає. І в кінцевому підсумку все це виявиться лише невеликою проблемкою.

У тьмяному освітленні волосся Зедда нагадувало Келен білий вогонь. Старий у півока стежив за внуком.

— Але, наскільки нам відомо, — прошепотів Зедд, — якщо магія метеликів Ігрунів зникне, це цілком може спричинити за собою ланцюжок подій, в результаті яких настане кінець того життя, що ми знаємо.

Річард провів долонею по обличчю, ніби намагаючись собі уявити, як подібна катастрофа обрушується на Серединні Землі.

— Почав що-небудь розуміти? — Підняв брову Зедд. Він трохи помовчав в тривожній тиші, а потім додав: — А це ж зовсім крихітний зразок магії. Я можу навести тобі безліч інших прикладів.

— Шими вийшли зі світу мертвих. Такий результат цілком відповідає їх цілям, — пробурмотів Річард, наїжачивши волосся. — Чи означає це, що, якщо магія почне зникати і першими постраждають найслабіші, чари метелика Ігрун зникнуть одними з перших?

— А наскільки сильна магія метелика Ігрун? — Розвів руками Зедд. — Ніхто не знає. Вони можуть виявитися і в числі перших, і в числі останніх.

— А Келен? Вона теж втратить свою могутність? Адже це її захист. Магія їй необхідна.

Річард був першим, хто прийняв Келен такою, яка вона є, і полюбив її зі всією її великою магією. У цьому-то й полягав не розкритий до того секрет і причина, по якій смертельне чарівництво сповідниці стало для Річарда абсолютно безпечним. Саме тому вони з Річардом і могли віддаватися любові, не побоюючись, що магія Келен знищить Річарда.

— Ох, Річард, — нахмурив брови. Зедд, — ти що, не слухаєш мене, чи що? Звичайно, вона втратить свою могутність. Адже це теж магія! Зникне вся магія — її, моя, твоя. Але якщо ви з Келен просто втратите чарівний дар, то світ навколо вас цілком може загинути.

Річард провів пальцем по долівці.

— Я не вмію користуватися даром, так що втрата буде невелика. Але для інших магія дуже важлива. Ми не маємо права допустити подібного.

— На щастя, цього і не відбудеться. — Зедд підкреслено ретельно обсмикнув рукава. — Це всього лише гра в «що, якщо», що дозволяє вбити час в дощовий день.

Річард обхопив коліна руками і, здавалося, знову поринув у свій далекий світ.

— Зедд правий, — зауважила Енн. — Все це домисли. Шими не вирвалися на свободу. Що дійсно важливо зараз, так це проблема Джегана.

— Якщо магія зникне, Джеган теж втратить свої здібності соноходця? — запитала Келен.

— Безумовно, — відповіла Енн. — Але немає ніякої причини думати, що…

— Якщо шими проникнуть в цей світ, як ви їх зупините? — Перебив Річард. — За ідеєю, це повинно бути просто. Як ви це зробите?

Енн з Зеддом перезирнулися.

Перш, ніж хто-небудь з них відповів, Річард знову повернув голову до вікна. Потім встав і в три кроки перетнув кімнату. Відсунувши фіранку, він виглянув назовні. Каплини дощу били йому в обличчя, коли він, висунувшись, роззирнувся. У темному небі сяяли блискавки, супроводжувані громовими гуркотами.

Зедд нахилився ближче до Келен:

— Ти розумієш, що коїться у хлопчика в голові? — Келен облизала губи.

— Думаю, деяке уявлення маю, але ти мені не повіриш, якщо я тобі скажу.

Річард, схиливши голову набік, прислухався. У тиші Келен з побоюванням чекала, що зараз почує щось незвичайне.

І тут здалеку пролунав переляканий крик дитини.

Річард кинувся до дверей.

— Чекайте тут!

Всі як один кинулися за ним.